Папа: сіяти віру і добро, не очікуючи миттєвих результатів
Світлана Духович - Ватикан
Промовляючи до вірних, що зібралися на площі Святого Петра на молитву «Ангел Господній» у неділю, 16 липня 2023 р., Папа Франциск прокоментував притчу про сіяча (пор. Мт 13,1-23). «”Сівба” – зазначив він, – це дуже гарний образ, який Ісус використовує для того, щоб описати дар Свого Слова. Уявімо собі насінину: вона маленька, ледь помітна, але з неї виростають рослини, які плодоносять. Так само і Боже слово; подумаймо про Євангеліє, маленьку книжечку, просту і доступну кожному, яка дає нове життя тим, хто її читає». Святіший Отець зауважив, що ґрунт, на який падає насіння Божого слова, не завжди приймає його. Але Ісус є “добрим сіячем”, і навіть знаючи, «що каміння нашої непостійності і терня наших недоліків (пор. 21-22) можуть задушити слово, завжди сподівається, що ми зможемо принести рясний плід». В цьому контексті Єпископ Риму закликав вірних наслідувати Христа: тобто, сіяти невтомно. Він навів три випадки, коли така сівба вимагає особливої терпеливості.
Батьки – терпеливі сіячі
Перший випадок – це батьківство. Батьки, за його словами, «сіють добро і віру у своїх дітях», і вони покликані робити це навіть тоді, коли здається, що діти не розуміють або не цінують їхнього наставлення. «Добре насіння залишається, – підкреслив він, – ось що важливо, і воно проросте у свій час. Але якщо, піддавшись зневірі, припинити сіяти і залишити своїх дітей на поталу моді та мобільним телефонам, не присвячуючи їм часу, не виховуючи їх, то родючий ґрунт заросте бур'янами».
Молодь сіє через молитву, допомогу ближнім та навчання
Другий випадок, коли сівба вимагає терпеливості, – це молодість. Молодь, за словами Папи, також може сіяти Євангеліє в повсякденному житті. «Наприклад, молитвою, – пояснює він. – Це маленьке зернятко, якого не видно, але через нього ми звіряємо Ісусові все, чим живемо, і тоді Він може вчинити так, щоб воно проросло».
Святіший Отець додав, що сівбою є також час, який ми присвячуємо іншим, зокрема, найбільш потребуючим. «Він може здаватися змарнованим, – зауважив він, – але, натомість, це святий час, тоді як удавані втіхи споживацтва та гедонізму залишають людину з пустими руками».
Для молоді сівбою є також навчання, «яке втомлює і не приносить негайного ефекту», але є необхідним для побудови кращого майбутнього для всіх.
Боже Царство зростає завдяки нашим зусиллям і незалежно від них
Ще один приклад сівби віри і добра, на який вказав Папа Франциск, – це проповідування Євангелія, до якого залучені багато добрих священиків, богопосвячених осіб і мирян, які втілюють в життя і проповідують Боже слово, часто не маючи миттєвого успіху. «Проповідуючи Боже слово, – закликав Святіший Отець, – ніколи не забуваймо, що навіть там, де, здається, нічого не відбувається, насправді, діє Святий Дух і Царство Боже вже зростає, завдяки нашим зусиллям і незалежно від них. Тому, дорогі брати і сестри, прямуймо вперед з радістю! Пам'ятаймо про людей, які посіяли зерно Божого слова у нашому житті, нехай кожен подумає: “Як зародилася моя віра?" Можливо, це зерно проросло через роки після того, як ми побачили їхні приклади, але це сталося саме завдяки їм!».
На завершення Єпископ Риму закликав вірних застановитися над наступними запитаннями: «Чи я сію добро? Чи я дбаю лише про те, щоб пожинати для себе, чи я сію також і для інших? Чи сію зерна Євангелія у своєму повсякденному житті: навчанні, роботі, на дозвіллі? Чи знеохочуюсь, або, подібно до Ісуса, продовжую сіяти, навіть якщо не бачу негайних результатів?». «Нехай же Марія, яку ми сьогодні вшановуємо як Пресвяту Діву з гори Кармель, допоможе нам бути щедрими і радісними сіячами Доброї Новини», – побажав він на завершення.
