Духовний, соціальний та наративний капітали Економіки Франциска
Олена Комісаренко
«Ми всі є шукачами сенсу. Саме тому першим капіталом будь-якого суспільства є духовний капітал, адже саме він дає нам причину вставати щоранку і йти на роботу, а також породжує радість життя, яка також необхідна для економіки». Так сказав Святіший Отець, звертаючись до молодих економістів у місті Ассізі під час зустрічі у вересні 2022 року.
Літня школа Економіки Франциска 2023
Ці слова стали провідним посланням для літньої школи Економіки Франциска (EoF) у 2023 році, яка з цієї причини мала назву «Духовний, соціальний та наративний капітали: вийти за межі капіталізму». Маттео Ріццоллі, доцент кафедри економічної політики Університету LUMSA та координатор літньої школи, під час першої зустрічі з учасниками пояснив, чому обрано саме концепцію духовного капіталу і чому вона повинна мати пріоритет.
Програма літньої школи була розроблена таким чином, щоб дослідити дві інші концепції, чітко пов'язані з духовним капіталом, а саме: соціальний капітал та наративний капітал. Соціальний капітал не є новим терміном для економістів, але значення наративного капіталу для підживлення духовного капіталу було в центрі програми, запропонованої учасникам. Цьогорічна літня школа EoF була побудована таким чином, щоб учасники могли не лише вивчати, але й переживати ці концепції через різноманітні види діяльності. Окрім лекцій та воркшопів, студенти брали участь у сесії постерів, де ділилися своїми проектами, а також брали участь у ширших культурних заходах, таких як відвідування музею щоденників та середньовічної аптеки.
Духовний капітал: слідами святого Франциска
Літня школа проходила у францисканському санктуарії Ла Верна, що мало на меті в особливий спосіб об'єднати учасників у роздумах про духовний капітал. Архиєпископ Ассізі Доменіко Соррентіно привітав студентів, які прибули з усього світу, і запросив їх йти слідами святого Франциска. У своєму коментарі для Радіо Ватикану - Vatican News ієрарх пояснив, що на Верні Франциск пережив досвід стигматів, відчуваючи себе пораненим тими ж ранами, що й розп'ятий Ісус. Це була кульмінація його духовного досвіду. Він відрікся від усього, щоб оголитись перед Богом. Архиєпископ Соррентіно сказав: «Ми приїхали на літню школу разом з святим Франциском, тому що, йдучи слідами святого з Ассізі, ми хочемо дізнатися, що дійсно є важливим як фундамент економіки, а отже, як фундамент для справжнього оновлення економіки. Фундаментом може бути лише визнання того, ким ми є, чим є світ у Божому світлі. Святий Франциск зробив це, визнаючи світ таким, яким він є, визнаючи його як дар». За словами ієрарха, економіка, яка прагне оновлення, повинна поважати фундаментальні поняття вдячності та дару, а також логіку відносин у світі, який є взаємопов'язаним.
Наративний капітал: Homo narrans
Професор Луіджіно Бруні, тематичний координатор EoF, в своїй лекції, присвяченій капіталу оповідей, перш за все зробив наголос на природний особливості людей розповідати і слухати історії. Саме людська особливість використання мови для комунікації надає можливість створювати та оповідати історії. У витоків першої складної спільноти людей (неоліту) ми знаходимо оповіді, казки, історії, міфи, які дійшли до нас з тих часів. Розповіді були необхідними для об'єднання людей разом.
Професор пояснив, що сучасні романи і фільми зворушують людей, вони розвивають нашу здатність співпереживати радощам і стражданням інших, таким чином наративи змінюють нас на краще. В основі найсильніших і найважливіших моментів людського життя лежать факти і переживання, які стали історіями, що переповідаються від одного покоління іншому. Щоразу, коли передаємо їх іншим, ми розуміємо ці оповіді краще і трохи змінюємо. Луіджіно Бруні підкреслив що, день коли ми припиняємо розповідати історії, не може буди добрим, а є початком духовного і морального занепаду. Народження релігій пов'язане з розвитком мов, а потім, відповідно, і наративів. «На початку завжди є наратив, а на початку великого колективного досвіду є великі колективні наративи», – підкреслив він.
Професор зазначив, що спільноти, організації та бізнеси народжуються, якщо дії та думки окремих осіб і груп стають історіями, які з часом розповідаються першим членам, клієнтам і постачальникам, щоб викликати довіру. «Без здатності перетворити досвід на історію, факти не стають соціальними явищами, вони залишаються німими фактами». Колективні підприємства починаються з того, що ми намагаємося розповісти про них комусь, надихаючи один одного.
Біблія залишається живою вже протягом тисячоліть, тому що сотні поколінь передають іншим поколінням прекрасні історії. Релігії та віросповідання – це перш за все святкування, турбота і розвиток цього живого і актуального наративного капіталу, який був з часом сформований харизмами і пророками. Ісус назвав бідних «блаженними», але щоб по-справжньому зрозуміти глибоку суть його слів, потрібні були історії святих Франциска і Клари.
Луіджіно Бруні в своїй лекції зауважив, що ми не зрозуміємо все те, що відбувається в наш час, якщо не усвідомимо серйозність глибокої кризи світських наративних кодів. Існує зв'язок між наративними капіталами і духовними капіталами. Відповідно, якщо релігія – це великий наратив, то криза християнства сьогодні – це, по суті, наративна криза. Люди, а особливо молоді економісти, часто не розуміють суті великих історій, тому, за словами професора, будь-яке майбутнє Церков і релігій залежить головним чином від наративної революції, здатної відбудувати новий духовний капітал.
Приголомшливий успіх великих компаній у наш час – це, по суті, наративний успіх, де компанії – це оповідачі історій, а переконливість – головний інструмент. Основою у веденні їхнього бізнесу є переконання клієнтів, усіх зацікавлених сторін, працівників, уряду, а сьогодні і громадської думки. Ми можемо спостерігати як за останні десятиліття сильно змінився бізнес-наратив, набуваючи дедалі більше символів, пов’язаних з релігією: покликання, заслуги, місія, жертовність, лідерство. Луіджіно Бруні привів кілька прикладів Біблійних наративів та зосередив увагу на економічній етиці, відображеній в притчі доброго самарянина (Лк. 10, 25-37), про яку ми вже говорили в одній із передач присвяченій останній соціальній енцикліці Папи Франциска «Fratelli tutti».
Професор закінчив свою лекцію про наративний капітал нагадуванням про те, що місія Економіки Франциска – пропонувати нові наративні капітали в економіці, соціальних науках, богослов’ї, релігії, християнстві, житті. Він заохотив молодь до прояву творчості, талантів та сміливості у донесенні світові краси нових історій для нової економіки.
Особистий наративний капітал учасників
Найбільш цікавою вправою, запропонованою учасникам літньої школи, було написання та взаємообмін власними записами в особистих щоденниках для того, щоб студенти змогли пережити незрівнянну красу розповіді про особисті почуття та досвід, а також цінність подальшого прочитання описаного ближнім. Для однієї з учасниць роздуми про духовні наративи стали методом дослідження в економіці як науці.
Іванна Бойко з України в інтерв'ю для Радіо Ватикану - Vatican News поділилася з нами власною життєвою історією та досвідом, які сприяли формуванню того, що ми сьогодні називаємо «Економікою Франциска». Ще в школі, плануючи свою майбутню професію, вона віддавала перевагу діяльності, яка була б корисною для інших. Саме тому Іванна обрала економіку, та на сьогоднішній день працює в Карітас Україна. У наступній передачі ми поговоримо з Іванною про її життя та професійний шлях, та дізнаємось особисто від неї про багатство наративів в економіці як соціальній науці та у повсякденному житті людей в Україні.
