Папа: для грішника завжди існує шанс на спокуту
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
У 21-й главі Євангелії від Матея записана притча Ісуса про батька, який посилає синів працювати у виноградник: один відповідає «так», але не йде, інший, відмовившись спочатку, згодом міняє думку та виконує доручення. Коментуючи цю розповідь перед проказуванням молитви «Ангел Господній» в неділю, 1 жовтня 2023 р., Папа Франциск звернув увагу на те, що праця у винограднику вимагає жертовності, а це не є чимось спонтанним, навіть для синів і спадкоємців. «Але проблема тут не стільки в спротиві йти працювати у виноградник, скільки в щирості чи нещирості перед батьком і перед самим собою. Бо якщо жоден із синів не поводиться бездоганно, то перший обманює, а інший помиляється, але залишається щирим», – сказав він.
Не просто грішник, а «корумпований»
Аналізуючи поведінку того, який спочатку сказав «так», Наступник святого Петра зазначив, що він не хоче виконати волю батька, але й не готовий про це говорити. А тому «ховається за вдаваною згодою», яка приховує його лінивство, але на деякий час допомагає «зберегти обличчя». «Він обходиться без конфліктів, але обманює і розчаровує свого батька, не поважаючи його гірше, ніж якщо б він просто сказав "ні". Проблема людини, яка поводиться таким чином, полягає в тому, що вона не тільки грішна, але й корумпована, бо безоглядно бреше, щоб прикрити і замаскувати свій непослух, не приймаючи ніякого діалогу або чесної конфронтації», – сказав Папа.
Шанс на виправлення
Інший син натомість є щирим. Він – не досконалий, але – щирий. Як зазначив Святіший Отець, нам би подобалося, якби він відразу сказав «так», але він виявляє свою відважність, коли щиро говорить про відмову. Тобто, «бере на себе відповідальність за свою поведінку». «Потім, завдяки цій базовій чесності, він починає ставити собі запитання, усвідомлює, що помилявся, і повертається на свій шлях. Він, можна сказати, грішник, але не корумпований. Добре зверніть на це увагу: він є грішником, але не зіпсованим. І для грішника завжди є надія на спокуту; для корумпованого ж це набагато складніше», – мовив Папа, пояснюючи, що фальшиві «так», елегантне лицемірство, вдаваність, коли стають звичкою, перетворюють у непробивну стіну для докорів сумління.
Підсумовуючи, Святіший Отець заохотив слухачів відповісти у своєму серці на кілька запитань, починаючи від того, чи, не зважаючи на зусилля та жертви, яких це вимагає, ми готові сказати «так» Божій волі. Якщо ні, то чи є щирими у обговоренні з Богом своїх труднощів, падінь і слабкості? А коли помиляємося, що чи готові розкаятися і повернутися на вірний шлях? Чи вдаємо, що нічого не трапилося, переймаючись лише тим, щоб гарно виглядати назовні. «Врешті-решт, я є грішником, як усі, або ж у мені є щось із зіпсуття?» – сказав Папа, побажавши: «Нехай же Пресвята Марія, дзеркало святості, допоможе нам бути щирими християнами».
