Папа: молитися за кривдника – це перша річ, аби перетворити зло в добро
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Як же сумно, коли люди та народи, що пишаються тим, що є християнами, дивляться на інших як на ворогів та замишляють розпочати війну!» – наголосив Папа Франциск, коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 20 лютого 2022 р., «деякі фундаментальні життєві установки», якими Ісус ділиться зі Своїми учнями.
Переступити через інстинкт ненависті
Зупинившись на уривкові з 6-ї глави Євангелії від Луки, Святіший Отець зазначив, що Господь вказує на «найважчі ситуації», що є для нас справжнім випробуванням, адже ставлять нас перед тим, хто є ворожим до нас, хто старається завжди заподіяти нам лихо. «У цих випадках Ісусів учень покликаний не піддатися інстинктові та ненависті, але переступити через них, ступити набагато далі», – мовив Папа, наводячи слова Ісуса: «Любіть ворогів ваших, чиніть добро тим, які ненавидять вас» та: «Тому, хто б’є тебе по щоці, підстав і другу».
За словами Наступника святого Петра, може здаватися, що «Господь просить про неможливе». Бо ж навіщо любити ворогів? А коли не реагувати на свавілля, то кожне зловживання має відкритий шлях, «що не є справедливим». То чи справді Господь просить у нас «неможливі і несправедливі речі»?
Лагідність сильніша від удару
Шукаючи відповідь на це запитання, Папа зупинився спочатку на тому, що означає «підставити другу щоку», наводячи приклад Ісуса, коли під час несправедливого суду Він отримав ляпас від одного з охоронців, на що сказав: «Якщо я сказав зле, то доведи це мені. Але якщо я говорив добре, то чому б’єш мене». Таким чином, Ісус вимагає порахунку за отримане зло, підставити другу щоку «не означає мовчазно терпіти, поступатися перед несправедливстю». Ісус викриває те, що несправедливе, але «чинить це без гніву та насильства». Його намір полягає у тому, щоби погасити одночасно і ненависть, і несправедливість, стараючись повернути винуватого.
«Саме це й означає підставити другу щоку: лагідність Ісуса є сильнішою відповіддю від отриманого удару», – сказав Святіший Отець, пояснюючи, що не йдеться про «відмовку того, хто програв», але про «вчинок того, хто має більшу внутрішню силу», що перемагає зло добром і пробиває щілину в серці ближнього, демаскуючи абсурдність його ненависті. Така постава продиктована «не обрахунком, а любов’ю».
Неможливе в людей, можливе в Бога
Але чи можливо, щоби людина дійшла до того, щоби любити своїх ворогів? За словами Папи, якщо би це залежало тільки від нас, то не було би можливим. «Але пам’ятаймо, що коли Господь щось вимагає від нас, то хоче нам це дарувати», – сказав він, підкреслюючи, що коли Він каже мені любити ворогів, «то хоче дати мені здатність це робити». Ми повинні просити в Нього «сили любити», що «не є чимось, але – Святим Духом», з Яким можемо «відповідати на зло добром, можемо любити тих, які чинять нам зло». Саме так, як підкреслив Святіший Отець, чинять християни, і сумно бачити, коли люди й народи, що пишаються християнством, ненавидять інших, замишляючи війну.
Підсумовуючи, Єпископ Риму заохотив замислитися над тим, чи «стараємося жити Ісусовими заохоченнями». Якщо носимо в серці образу на когось, хто нас скривдив, то потрібно поставити поряд з цією образою картину Ісуса перед синедріоном і просити Святого Духа «діяти в наших серцях». Врешті, молитися за того, хто скривдив нас – це «перша річ, аби перетворити зло в добро». «Нехай же Діва Марія допоможе нам бути миротворцями щодо всіх, насамперед, щодо тих, які вороже налаштовані та неприємні нам», – побажав Папа.
