Папа: Допомагаючи іншим, допоможемо собі підвестися з труднощів
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
Першим вчинком милосердя, який можемо вчинити ближньому, це вийти йому назустріч зі спокійним і усміхненим обличчям. Такою думкою Папа Франциск підсумував своє повчання, яке виголосив перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 19 грудня 2021 р., коментуючи розповідь святого євангелиста Луки про те, як Марія відвідала свою родичку Єлизавету. Він зауважив, що отримавши звіщення від ангела, Марія не залишилася вдома, обмірковуючи те що трапилося і які наслідки це матиме, але думає про ближнього: її родичка, що вже в літах, при надії й може потребувати її допомоги. «Марія, вставши, пішла з поспіхом», – читаємо в Євангелії. Саме на цих двох дієсловах Святіший Отець запросив зосередити увагу «на останньому етапі адвентової мандрівки».
Вставати перед обличчям труднощів
Наступник святого Петра зазначив, що після благовіщення перед Пречистою Дівою відкривався важкий період: неочікувана вагітність наражала Її на сувору кару. Можемо собі тільки уявити, які думки Її турбували. «Однак, Вона не знеохочується, не падає духом, але встає. Не скеровує погляд вниз, на проблеми, але вгору, до Бога. І не думає про те, в кого просити про допомогу, але кому допомогти», – сказав Папа, заохочуючи вчитися від Богородиці цього способу реагувати: підводитися, насамперед, тоді, «коли існує загроза, що труднощі можуть розтоптати нас».
Але чому вставати? «Бо Бог – великий і готовий підвести нас, якщо простягнемо Йому руку», – відповідає Святіший Отець, заохочуючи чинити як Марія: оглянутися навколо себе, чи хтось не потребує нашої допомоги, бо «допомагаючи іншим, допоможемо самим собі підвестися з труднощів».
Прямувати вперед з Божою радістю
Другим жестом є «іти з поспіхом», що не означає прямувати вперед нервово, заклопотано, але прямувати «з радісним кроком, дивлячись уперед з довір’ям», не даючи поглинути себе неохоті, не потрапляючи в полон нарікання. Прямуючи до Єлизавети, «Марія йде жвавим кроком людини, серце й життя якої наповнені Богом та Його радістю». Тож Папа заохотив замислитися над тим, якими є наші «кроки». Чи ми є проактивними, а чи волочемося в меланхолії, чи прямуємо вперед з надією, а чи стоїмо на місці, плачучи над собою?
За словами Святішого Отця, потрібно також розвивати здорове почуття гумору, наслідуючи таких святих як Томас Мор чи Філіппо Нері, і не забувати, що «першим вчинком милосердя, який можемо зробити ближньому, є подарувати йому спокійне та усміхнене обличчя. І нести йому радість Ісуса, як Марія вчинила для Єлизавети», – сказав він, побажавши: «Нехай же Божа Мати візьме нас за руку та допоможе нам підвестися та з поспіхом прямувати до Різдва!».
