Шукати

Папа: Ісус, забравши до неба наше тіло, відкрив таємницю нашого призначення

Чому прощання Ісуса з учнями та Його вознесіння не є сумною подією, а, навпаки, повинно наповняти нас радістю? Про це – в традиційному недільному повчанні Папи Франциска, виголошеному опівдні.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Наше людське тіло вже перебуває в небі, і це є причиною радості, бо відкриває нам таємницю нашого остаточного призначення. На цьому наголосив Папа Франциск перед проказуванням молитви «Царице Неба» в неділю, 16 травня 2021 р., коли в Італії та в багатьох інших країнах відзначалася урочистість Вознесіння. Саме остання зустріч Ісуса з учнями, описана на останній сторінці Євангелії від Марка, лягла в основу роздумів, якими він поділився з прочанами, що опівдні зібралися на площі Святого Петра.

Незвичайне прощання

Як зазначив Святіший Отець, картина прощання, зазвичай, буває сумною, викликаючи у тих, які залишаються, почуття розгубленості. Але не так стається з учнями. Незважаючи на віддалення Господа, вони не здаються невтішними, але готовими вирушити в світ як місіонери. Чому учні не сумують і чому також і ми повинні радіти, бачивши як Ісус возноситься на небо?

«Вознесіння доповнює Ісусову місію між нами, – відповідає Папа. – У дійсності, якщо Ісус задля нас зійшов із неба, то також і задля нас туди возноситься. Зійшовши в нашу людськість та відкупивши її, – Бог, Божий Син сходить і стає людиною, бере на Себе нашу людськість і відкупляє її, – тепер возноситься на небо, забираючи з Собою наше тіло. Він – перша людина, що входить до неба, бо Ісус – справжня людина і справжній Бог. Наше тіло перебуває в небі, й це приносить нам радість. По правиці Отця вперше сидить людське тіло, тіло Ісуса, і в цій таємниці кожен споглядає власне майбутнє призначення».

Нова присутність

Як підкреслив Наступник святого Петра, не йдеться про покинення, бо «Ісус назавжди залишається з учнями», залишається з нами. Він перебуває з нами в молитві. Як Бог і як людина, Він молиться до Отця, показує Йому рани, якими викупив нас. І це повинно давати нам почуття безпеки та безмірну радість. Ще однією причиною радості є «обітниця Ісуса» послати Святого Духа. Саме завдяки Святому Духові ми можемо сповнити Христове доручення нести Євангеліє в світ.

«Ісус відійшов до неба: Він – перша людина перед Отцем. Пішов туди з ранами, які є заплатою за наше спасіння, та молиться за нас. А далі Він посилає нам Святого Духа, обіцяє нам Святого Духа, щоб іти та євангелізувати. В цьому – причина сьогоднішньої радості, в цьому полягає радість Вознесіння», – сказав Папа, закликавши:

«Браття й сестри, в це свято Вознесіння, споглядаючи на небо, куди вознісся Христос і сидить по правиці Отця, просімо в Марії, Цариці Неба, допомагати нам бути в світі сміливими свідками Воскреслого в конкретних життєвих ситуаціях».

Оплески для нового блаженного

Звернувшись після проказування молитви «Царице Неба» із закликом щодо ситуації в Святій Землі, Свтяшіий Отець також нагадав, що з нагоди чергової річниці оприлюднення розпочинається «Тиждень Laudato si’», завданням якого є навчити нас «дедалі більше прислухатися до волання Землі та волання бідних». Тож подякувавши організаторам, він закликав брати участь у відповідних ініціативах.

А далі Папа привітав паломників, які з різних країн світу прибули до Риму на беатифікацію о. Франциска Марії від Хреста, засновника сальваторіан і сальваторіанок. «Він був невтомним благовісником Євангелія, використовуючи кожен засіб, до якого його надихала Христова любов. Нехай же його апостольська ревність буде прикладом і проводом для тих, які в Церкві покликані нести Ісусові слова та любов у кожне середовище», – побажав Святіший Отець, закликавши привітати блаженного оплесками.

16 травня 2021, 13:34

Чим є молитва «Царице Неба»

Антифон Regina Coeli (Царице Неба) – це один з чотирьох Марійських антифонів (інші: «Alma Redemptoris mater» (Благодатна Мати Спасителя), «Ave regina caelorum» (Радуйся, Царице небес)та «Salve regina» (Вітай, Царице).

Папа Венедикт XIV 1742 року постановив, щоб під час Пасхального періоду, тобто, від неділі Пасхи до П’ятидесятниці, цю молитву проказувано замість молитви «Ангел Господній», стоячи, як знак перемоги над смертю.

Як і «Ангел Господній», вона проказується тричі на день: на світанку, опівдні та під час заходу сонця, щоб посвятити день Богові та Марії.

Згідно з переданням, цей стародавній антифон походить з VI або з Х сторіччя, а його поширення задокументоване в першій половині ХІІІ століття, коли його поміщено до францисканського часослова. Він складається з чотирьох коротких висловів, кожен з яких завершується виголосом «Алилуя», та є молитвою, через яку вірні звертаються до Марії, Цариці Неба, радіючи разом з Нею з приводу Христового воскресіння.

Папа Франциск 6 квітня 2015 року, з нагоди проказування молитви «Царице Неба» наступного після Великодня дня, поділився думками про те, яким повинно бути наставлення серця під час проказування цієї молитви:

«Звертаємося до Марії, закликаючи її радіти, бо Той, Кого Вона носила у лоні, воскрес, як і прорік, та ввіряємося Її заступництву. В дійсності, наша радість є відображенням радості Марії, бо це Вона зберігала та з вірою зберігає події з життя Ісуса. Отож, проказуймо цю молитву зі зворушенням дітей, які щасливі з приводу того, що щасливою є їхня Мама».

Останні 'Ангел Господній' / 'Царице Неба'

Читати все >