Охмадит: професіоналізм та великодушність, які рятують життя дітей

Світлана Духович / Giovanni Tonello– Ватикан

Через те, що багато українців, здебільшого, жінки та діти – виїхали за кордон, втікаючи від війни, в дитячих лікарнях країни по всій Україні різко зменшилася кількість пацієнтів. Але ця тенденція не спостерігається в київському Охмадиті, що є найбільшою дитячою лікарнею країни. Про це в інтерв’ю для ватиканських медіа розповів медичний директор цього багатопрофільного діагностично-лікувального закладу Сергій Чернишук. Він підкреслив, що на даний момент їхня лікарня має таку ж кількість пацієнтів, що і до повномасштабного вторгнення. «Можу навіть сказати, що кількість операцій збільшилася приблизно на 40-45%, порівняно з 2021 роком», – додав він.

Перший виклик війни – евакуація пацієнтів

Війна поставила величезні виклики перед медичною системою України. Відповідати на ці виклики медичним закладам допомагає великодушність й самовідданість численних медичних працівників. Однією із найбільших нетипових проблем, з якою стикнулася лікарня Охмадит на початку російської агресії, стала необхідність виписати дуже велику кількість пацієнтів, які не потребували невідкладної допомоги. Сергій Чернишук зазначає, що лише за тиждень вони виписали від 3 до 4 тис. пацієнтів і допомогли їм виїхати з Києва, що тоді був у великій небезпеці. Ще одна проблема полягала в тому, що лікарня мала велику кількість пацієнтів, яких не могли виписати, тому що частина з них перебувала у відділеннях інтенсивної терапії, а інші мали різні онкологічні захворювання. Тому їх довелося переводити в інші клініки: спочатку це була лікарня на заході України, а потім одна з клінік в Європі. Отже, справа евакуації вимагала великої співпраці між Охмадитом, Міністерством охорони здоров’я України, різними добродійними організаціями та лікарнями на заході країни та за кордоном.   

В Охмадиті лікували також і дорослих

В лютому-березні 2022 року, коли навколо Києва йшли активні бойові дії, ще одним викликом, за словами медичного керівника Охмадиту, було те, що їм довелося лікувати не тільки дітей, а й дорослих, тому що багато лікарень були закриті або приймали тільки військових пацієнтів, і отримати якісну медичну допомогу в Києві в цей період було дуже важко. «Тому ми почали лікувати всіх, включаючи дорослих, – каже він, – і в основному, це були цілі сім'ї, які намагалися втекти з таких населених пунктів, як Буча, Ірпінь, і отримали поранення через російську агресію, російські бомби чи обстріли. Поранені були всі члени сім’ї – батьки, бабусі й дідусі й діти, – і, звичайно, ми не хотіли розлучати сім'ї, тому що крім фізичних ран, вони мали також і психологічні травми, і було дуже важливо, щоб сім’я трималася разом».

 Психологічна підтримка дітей

Сергій Чернишук вказав на важливість психологічної підтримки маленьких пацієнтів у ці важкі часи. Багато з них, за його словами, не тільки отримали поранення, але й втратили батьків чи рідних, і бачили на свої очі жахливі речі. «Деякі з них втратили кінцівки, і це завжди великий психологічний шок для кожного, а тим більше для дитини, що втрачає ногу чи руку, це велике горе. Тому, звичайно, ми одночасно надаємо хірургічне лікування та психологічну допомогу», – сказав він. Пан Сергій додав також, що Охмадит, разом з українськими та закордонними партнерами, відправляє на кількатижневу психологічну реабілітацію до Австрії, країн Балтії та Італії групи дітей, які зазнали різного роду насилля під час війни.

Діти – майбутнє України  

“Діти – це майбутнє будь-якої нації, і для нас дуже важливо рятувати дітей, фізично, морально і рятувати їх для України”, – підкреслив медичний директор Охмадиту, додаючи, що вони намагаються організовувати такі місця, де діти могли б не тільки лікуватися, але й які спонукатимуть їх залишитися в Україні навіть тепер, коли війна ще триває. «Це дуже важко, – додав він, – бо ми розуміємо, що ця війна не закінчиться завтра, а може й не закінчиться і наступного року. І ми усвідомлюємо, що якщо ця війна триватиме довго, то з кожним роком зменшуватиметься шанс, що люди, які виїхали з України, повернуться».

Важлива підтримка світу

У цьому контексті, як підкреслив медичний директор Охмадиту, важливо, щоб світ підтримував Україну в цій боротьбі й допомагав створювати умови для того, щоб українці залишалися у своїй країні. Вагомим є внесок як місцевих, так і закордонних неприбуткових організацій, волонтерів та приватних доброчинців.

Охмадит, як підкреслив пан Чернишук, перебуває на державному фінансуванні, і в обставинах, коли в держави є надзвичайно багато витрат, пов’язаних з війною, цей медичний заклад, як і всі інші, особливо, менші лікарні, «потребує підтримки від урядових та неурядових організацій з-за кордону». «Звичайно, будь-яка допомога для нас дуже важлива, і ми дуже вдячні всім, хто допомагає нам у ці важкі часи», – сказав він.

Допомога Ватикану в поверненні українських дітей

Авторитет Ватикану та Папи є дуже високим у всьому світі, тому вони справді можуть допомогти повернути в Україну дітей, вивезених насильно до Росії під час повномасштабної війни. Таку думку висловив Сергій Чернишук стосовно місії сприяння мирові в Україні, яку Папа Франциск доручив кардиналу Маттео Дзуппі і в рамках якої він на початку червня відвідав Київ, наприкінці того ж місяця – російську столицю, а в липні – Вашингтон. Однією із центральних тем цієї місії є, власне, повернення додому українських дітей.   «Деякі з цих дітей не мають батьків, але вони не є російськими дітьми, вони є українськими дітьми, – наголосив він, – і  вони виїхали з України без нашої згоди, і це незаконно. Деякі з них мають батьків, але вони виїхали без батьків, і їх віддали на усиновлення іншим людям в Росії, в той час, як їхні справжні батьки живуть в Україні».