Архиєпископ Галлаґер в ОБСЄ: Насильство в ім'я Бога – це не релігія

Світлана Духович – Ватикан

Секретар у справах стосунків Святого Престолу з державами архиєпископ Пол Річард Ґаллаґер взяв участь у двадцять сьомій зустрічі Ради Міністрів ОБСЄ, що відбулася 3 грудня 2020 року та, задля пандемії, вперше мала форму онлайн-конференції.

Збільшення нетерпимості до релігії

Звертаючись до учасників наради, архиєпископ Ґаллаґер висловив серйозне занепокоєння Святого Престолу з приводу «зростаючої кількості терактів, злочинів на ґрунті ненависті та інших проявів нетерпимості до людей, місць культу, кладовищ та релігійних місць на всій території ОБСЄ та за її межами». За його словами, особлива жорстокість цих злочинів пов’язана з тим, що їх вчиняють проти вірних, «зібраних на молитву». Таким чином, місця культу, де повинен панувати «мир і спокій», стають «місцями страти, тоді як беззахисні діти, жінки та чоловіки втрачають життя тільки тому, що вони зібралися разом, аби сповідувати свою релігію». І «ще прикріше, – підкреслив ієрарх, – що деякі з цих огидних нападів здійснюються в ім'я релігії». В цьому контексті він наголосив, що «насильство походить не від релігії, а від її помилкового тлумачення або від її перетворення в ідеологію. Насильство, переслідування та вбивства в ім'я Бога – це не релігія, а радикалізм, з яким потрібно боротися всіма законними засобами».

Боротися з релігійною дискримінацією

Очільник Відділу Державного Секретаріату Святого Престолу в справах стосунків з державами зауважив, що існує чіткий структурний зв’язок між свободою релігії чи переконань та безпекою, що підвищує усвідомлення свободи релігії не лише як загальнолюдського права людини на захист, але й як основного фактору для створення безпеки всередині та між державами-учасницями ОБСЄ.

В цьому контексті він зазначив, що ця організація повинна «ефективно боротися з нетерпимістю та дискримінацією християн, євреїв, мусульман та представників інших релігій без упереджень та ранжування, викорінюючи злочини на ґрунті ненависті та відповідаючи на потребу безпеки всіх релігійних спільнот». «Ми повинні залишатися пильними, – підкреслив він. – Християни й надалі страждають від упереджень, нетерпимості, дискримінації та насильства».

Діалог та дотримання міжнародного права

Ватиканський представник звернув свій погляд також на інші виклики, що стоять перед спільною безпекою, такі як, наприклад, «заморожені конфлікти», що тривають десятиліттями і вимагають вирішення. Святий Престол, за його словами, заохочує «надалі трудитися задля миру та справедливості» та виступає за «діалог і дотримання міжнародного права як інструменту вирішення конфліктів». Архиєпископ Ґаллаґер закликав також країни-члени ОБСЄ виконувати взяті на себе зобов'язання, оскільки це є знаком пошани та вдячності до самої організації.

Жінки – серед тих, що найбільше постраждали від наслідків пандемії

У своєму виступі Секретар з питань стосунків з державами зосередився також на наслідках пандемії Covid-19, вказуючи, зокрема, на появу нових форм бідності, довготривалі наслідки економічної кризи, відсутність доступу до правильної інформації та освіти, а також страждання, спричинені соціальною ізоляцією та збільшенням насильства, особливо серед найбільш вразливих людей, включаючи жінок. Вони, за його словами, зазнають «непропорційного негативного впливу», внаслідок відсутності економічного захисту та особистої безпеки.

Релігійні громади, носії солідарності та надії

Архиєпископ Пол Річард Ґаллаґер зазначив, що деякі заходи, введені країнами для боротьби з пандемією, мали «глибокі наслідки для різних основних свобод, включаючи свободу виявляти свою релігію чи переконання, обмежуючи також освітню та благодійну діяльність релігійних спільнот». В цьому контексті він закликав цивільну владу «завжди усвідомлювати серйозні наслідки, які ці норми мають для релігійних громад або віруючих», що відіграють важливу роль у вирішенні кризи в галузі охорони здоров'я, соціальній, духовній та моральній сферах, поширюючи «послання солідарності та надії».

Захищати святість життя

Представник Святого Престолу вказав на необхідність, аби «інструменти та політичні стратегії, що застосовуються для надання допомоги найбільш потребуючим під час надзвичайних ситуацій у галузі охорони здоров'я, завжди ґрунтувались на двох основних принципах: включення всіх та захист святості людського життя».

На завершення він зазначив, що сьогоднішня драматична ситуація може бути нагодою для того, аби замислитися над «необхідністю нової солідарності, навернення розуму і серця».