Шукати

Vatican News
2014-12-17 Mons Ivan Jurkovic

Архієпископ Юрковіч: Мир – це не сон і не утопія, мир є можливим

Всі ми, – християни, мусульмани та всі віруючі, – покликані запропонувати наш особливий внесок у цивілізацію миру та зустрічі. Про міжрелігійний і міжкультурний діалог говорив Постійний Спостерігач Святого Престолу при Структурах ООН в Женеві архієпископ Іван Юрковіч.

о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ – Ватикан

«Пошана до людської гідності – це лише перша, хоча й суттєва опора, для закладення міцної основи діалогу, спершу, на міжкультурному, а потім, на міжрелігійному рівні. Не може існувати діалог, якщо, перш усього, не пошанована людська гідність», – наголосив Постійний Спостерігач Святого Престолу при Структурах ООН в Женеві архієпископ Іван Юрковіч, виступаючи під час презентації книги «Сприяння міжкультурному та міжрелігійному діалогові як засіб миру та братерства», що відбулась у неділю, 22 листопада 2020 р., у місті Джидда, що на заході Саудівської Аравії.

Ця книга, що має на меті продовжити процес започаткований візитом шейха Мухаммеда бін Абдулкаріма Ал-Іша, Генерального Секретаря Ліги Ісламського Світу, до Папи Франциска, що відбувся три роки тому у Ватикані, та історичною подорожжю кардинала Жана-Луї Торана, Голови Папської Ради міжрелігійного діалогу, до Саудівської Аравії, заторкує три фундаментальні теми: загальнолюдське братерство, справедливість та діалог як інструмент миру.

Документ про братерство

Запрошений Лігою Ісламського Світу та Університетом Миру Об’єднаних Нації, архієпископ Іван Юрковіч взяв участь у праці над книгою та у дискусії, приуроченій її публікації. У своєму слові Постійний Спостерігач Святого Престолу при Структурах ООН вказав на велике значення для міжкультурного та міжрелігійного діалогу «Документа про людське братерство задля всесвітнього миру та спільного співжиття», підписаного 4 лютого 2019 р. в столиці ОАЕ Абу-Дабі Главою Католицької Церкви та Великим Імамом Аль-Азгаг. Мова йде про історичну декларацію, яка не лише сприяє зближенню людей різних національностей, культур та релігій, але заохочує ставитись до всіх людей як до братів і сестер.

Багатокультурне та мультирелігійне суспільство

Живучи в багатокультурному та мультирелігійному суспільстві, де відмінності дуже часто сприяють конфліктним ситуаціям, усвідомлюється, що братерство, як підкреслював ще святий Папа Павло VІ, є фундаментальним. А сьогодні, у дусі останньої енцикліки Папи Франциска "Fratelli tutti", закликається не до абстрактного та відрадного братерства, але до дієвого та реалістичного братнього співжиття. Як наголосив архієпископ Юрковіч, взаємне визнання себе братами та сестрами спроможне спричинити переміни, припинити конфлікти на стати сильним закликом релігійного та політичного характеру до переосмислення значення “громадянства”. Усі ми є братами та сестрами, а отже – громадянами з рівними правами та обов’язками.

Толерантність і релігійна свобода

Постійний Спостерігач Святого Престолу при Структурах ООН вказав також на різницю між толерантністю та релігійною свободою: «Коли толерантність ґрунтується на пошані до людської гідності, то це є важливий крок для того, аби забезпечити мир між народами. Однак, звичайної толерантності не вистарчає!».

За його словами, толерантність, сама в собі, має негативний відтінок і вказує на “страждання разом з іншим”, замість того, аби належним чином цінувати відмінності та виражати взаємну пошану до релігії іншої людини. Тому, значно більше користі приносять ті зусилля, що спрямовані на те, аби заохочувати людей різних традицій та релігій до динамічного взаємного братерства.

Архієпископ підкреслив, що прийняття та толерантність походять від глибшого пізнання іншої людини, що, у свою чергу, можливе, лише завдяки діалогу. Тому, без діалогу неможливо подолати бар’єри пересудів, підозр та нерозуміння. Такий діалог, аби бути дієвим та принести бажані плоди, передбачає готовність давати та приймати, а отже, вміти слухати один одного.

Людська гідність і мир

Як пригадав архієпископ Юрковіч, кожна особа є носієм людської гідності та, будучи ствереною на Божий образ і подобу, випромінює промінь тієї Правди, Яка просвітлює всіх людей. Людина є частиною Божого задуму, а тому, вона не повинна бути позбавленою своєї людськості, що є джерелом її гідності та права виявляти Правду. Людська гідність – це передумова, яка дозволяє вести діалог між різними культурами (в тому числі і нерелігійними). А плід діалогу – це єдність між людьми та союз людей із Богом, Який є джерелом Правди і Тим, Хто об’являє кожну Істину і Дух Якого провадить людей у свободі, коли вони зустрічаються у повноті чесності та любові.

На завершення архієпископ Юрковіч закликав не втрачати з поля зору ті принципи, які нас об’єднують на духовному рівні, пригадавши, що “мир – це не сон і не утопія, мир є можливим”. Проте, його будування не може бути доручене лише політичним інституціям, столам переговорів, але повинно бути вкоріненим в щоденних стосунках, які характеризуються братнім ставленням до кожної людини. Лише завдяки такій поведінці братерства можна подолати «індивідуальний егоїзм, що вступає в конфлікт із можливістю для людей жити у свободі та злагоді ...». Отже, всі ми, – християни, мусульмани та всі віруючі, – покликані запропонувати наш особливий внесок у цивілізацію миру та зустрічі.

26 листопада 2020, 12:20