Шукати

«Римський заклик до миру 2020»: Ніхто не врятується сам

Зустріч «Ніхто не врятується наодинці – мир і братерство», яку 20 жовтня 2020 р. у Римі організувала Спільнота святого Егідія і в якій взяли участь Папа Франциск із представниками інших християнських конфесій та інших релігій, завершився підписанням Заклику до миру, який релігійні лідери передали представникам влади та дипломатичного корпусу:

Зібравшись у Римі, в «дусі Ассізі», і духовно єднаючись з віруючими у всьому світі та з усіма людьми доброї волі, ми молилися одні поруч з іншими, аби випросити для нашого світу дар миру. Ми згадали рани людства, ми носимо в серцях мовчазні молитви багатьох наших страждаючих братів і сестер, надто часто безіменних та непочутих. Тому ми урочисто зобов’язуємось жити цим закликом до миру і пропонувати його лідерам держав та громадянам світу.

На цьому Капітолійському пагорбі, відразу після найбільшого в історії конфлікту, держави, які воювали, уклали пакт, заснований на мрії про єдність, яка пізніше здійснилася: мрії про об'єднану Європу. Сьогодні, у ці часи невизначеності, коли ми відчуваємо наслідки пандемії Covid-19, що загрожує мирові, посилюючи нерівність і страх, ми твердо заявляємо: ніхто не може врятуватися сам, жоден народ, жодна людина!

Війни та мир, пандемії та охорона здоров’я, голод та доступ до їжі, глобальне потепління та сталий розвиток, переміщення населення, усунення ядерних загроз та зменшення нерівності – всі ці питання стосуються не тільки окремих держав. Ми це краще розуміємо сьогодні, у світі, який є повністю взаємопов’язаним, але який втрачає почуття братерства. Всі ми – брати і сестри! Молімося до Всевишнього, аби після цього часу випробувань вже не існувало поняття «інші», а тільки велике «Ми», багате на різноманіття. Настав час знову сміливо мріяти про те, що мир можливий, що він необхідний, що світ без війни не є утопічним. Ось чому ми хочемо ще раз сказати: «Нехай ніколи більше не буде війні!».

На жаль, багатьом війна знову здається одним із можливих засобів вирішення міжнародних суперечок. Але це не так. Перш ніж буде надто пізно, ми повинні нагадати всім, що війна завжди залишає світ гіршим, ніж до цього. Війна – це поразка політики та людства.

Ми звертаємось до урядовців із закликом відмовитись від мови поділів, часто заснованої на страхові та недовірі. Не слід ставати на шлях неповернення. Погляньмо разом на жертви. Досі існує ще надто багато відкритих конфліктів.

Ми звертаємося до лідерів держав: разом трудімося над створенням нової архітектури миру. Об’єднаймо зусилля задля життя, здоров’я, освіти та миру. Настав час спрямувати ресурси, що використовуються для виробництва дедалі руйнівнішої та смертоносної зброї, на захист життя та турботу про людство, а також – про наш спільний дім. Не гаймо часу! Почнімо з досяжних цілей: об’єднаймо наші зусилля для запобігання поширенню вірусу, доки не з’явиться вакцина, придатна та доступна для всіх. Ця пандемія нагадує нам, що ми – кровні брати і сестри.

Ми звертаємося до всіх віруючих, а також до людей доброї волі: ставаймо креативним ремісниками миру, будуймо соціальну дружбу, творімо культуру діалогу. Чесний, наполегливий і мужній діалог є протиотрутою від недовіри, поділів та насильства. Діалог в самому корені розчиняє причини війн, що руйнують братерство, до якого покликане наше людство.

Ніхто не може уникнути цього. Усі ми несемо спільну відповідальність. Усім нам потрібно прощати і бути прощеними. Несправедливість у світі та історії виліковується не ненавистю та помстою, а діалогом та прощенням.

Нехай Бог надихає нас на ці ідеали та шлях, яким ми прямуємо разом. Нехай перетворює наші серця і вчиняє нас провісниками миру.

20 жовтня 2020, 18:51