Шукати

Vatican News
 Професор Петер Шварц Професор Петер Шварц  історія

Петер Шварц: історія кардіолога, що розкрив таємницю одного захворювання

Раптова й незрозуміла смерть однієї дівчини під час прямої трансляції на одному з італійських телеканалів у 1970 році дала початок науково-медичним дослідженням рідкісної патології серця, яку потрібно лікувати, бо в протилежному випадку вона може викликати раптову смерть. Сьогодні багато людей завдячують своїм життям професорові Петеру Шварцу, що присвятив свою наукову діяльність вивченню синдрому продовженого інтервалу QT.

Marina Tomarro / Духович Світлана – Ватикан

Жовтень 1970 року. Чезаріна Бономі – 19-річна італійська дівчина живе в Мілані спокійним життям, у неї добрий стан здоров’я, тільки іноді вона втрачає свідомість, можливо внаслідок спеки, або перевтоми. Одна з її мрій – потрапити в телевізійну студію на пряму трансляцію її улюбленої телевікторини. Одного дня їй випадає така можливість. Прибувши до студії, дівчина сідає серед глядачів і з великим захопленням спостерігає за грою, яку часто бачила по телевізору. В певну мить ведучий телевікторини звертається до глядачів із запитанням і його погляд падає на Чезаріну. Емоції переповнюють дівчину, і вона раптово помирає перед очами телеведучого, глядачів і всіх присутніх у студії.

Зустріч, що змінила життя

В той час молодий лікар Петер Шварц ще не знав, що смерть Чезаріни змінить його життєвий шлях. До нього на лікування привели молодшу сестричку Чезаріни, восьмирічну Аґостіну, що мала ті самі симптоми, що й її сестра. «Коли ми оглянули Аґостіну, – розповідає професор Шварц, що тепер очолює Науковий центр лікування серцевих аритмій генетичного походження в Мілані, – ніхто не міг зрозуміти, в чому полягала проблема. Спочатку дівчинку навіть поклали у відділ невропсихіатрії, але уважно проаналізувавши її електрокардіограми, я зрозумів, що проблема була зовсім іншою».  

Професор Шварц зі своєю першою пацієнткою Аґостіною Бономі
Професор Шварц зі своєю першою пацієнткою Аґостіною Бономі

Таємничий синдром

Професор розпочав наукове дослідження, яке спочатку, як здавалося, не давало жодних результатів. «Такі електрокардіографічні відхилення, – пояснює лікар, – були таємницею для мене й для моїх колег. Одного разу один педіатр порадив мені шукати матеріали в іноземній науковій літературі й там я знайшов перші описи цієї хвороби, яку пізніше назвав синдромом продовженого інтервалу QT».  

При цій хворобі, яка часто передається генетично, серце, під впливом різних навантажень, починає битись хаотично, що може викликати смерть. Спочатку деякі ліки допомагали нейтралізувати вплив навантажень на серце Аґостіни, але цього було занадто мало. Професор Шварц, далі досліджуючи й експериментуючи, зрозумів, що єдиний спосіб допомогти дівчинці, а згодом також її молодшій сестрі Чезаріні, ще одній дочці сім’ї Бономі, що народилася через декілька років після смерті першої сестри, від якої вона, на жаль, успадкувала не тільки ім’я, але й хворобу, полягав у операції, під час якої потрібно було вплинути на зв’язок між мозком та серцевими нервами.  

Довіритись лікареві

«Коли професор запропонував моїм батькам цю операцію, зазначаючи, що раніше випробовував її тільки в лабораторії, – розповідає Чезаріна Бономі, що тепер є одруженою і має 22-річного сина, – мій батько прийняв його за божевільного. Але переконливість лікаря й ситуація в сім’ї, яка ще не оговталася від несподіваної смерті моєї першої сестри, спонукали його довіритись професорові й погодитись на операцію».

1973 року Аґостіна вирушила з мамою до лікарні, де доктор Петер, якого вона вже добре знала, розповів їй, що вона незабаром засне на якийсь час, а коли прокинеться, то зможе жити новим життям, зможе бігати й гратися, як всі інші діти, не боячись втратити свідомість, чи захворіти. Чезаріна розповідає, що під час того, як оперували її сестру Аґостіну, її мати пішла до лікарняної каплиці, де молилася до Пречистої Діви Марії з Люрду.

Операція пройшла добре. Проминув час, кожного року Аґостіна проходила огляд у доктора Шварца. Саме його вона обрала свідком під час її шлюбу.  

Після цієї першої операції професор Петер Шварц й далі проводив свої наукові дослідження цієї хвороби та здійснив ще багато подібних операцій. Ту ж саму операцію зробили також Чезаріні.

Шлюб Аґостіни Бономі, під час якого професор Шварц був свідком
Шлюб Аґостіни Бономі, під час якого професор Шварц був свідком

З Мілану до Південної Африки

Звістка про діяльність доктора Шварца дійшла аж до Південної Африки, куди він вирушає щороку для проведення науково-медичних досліджень, спрямованих на те, аби зрозуміти, чому в тій самій сім’ї деякі діти з тим самим вродженим дефектом, виживають, а інші – ні. Кардіолог розповідає, що вже 20 років він досліджує 25 місцевих сімей, що налічують понад 500 осіб – усі із синдромом продовженого інтервалу QT і всі мають того ж спільного предка – П’єтера Сварта. Він зазначає, що завдяки цим пацієнтам вперше вдалося встановити генетичні різновидності, що збільшують, або зменшують ризик смерті пацієнтів, і це допомагає краще зрозуміти, хто перебуває під найбільшим ризиком і надати їм відповідне лікування.

Історія Ноемі

Сьогодні багато дітей зі своїми сім’ями прибувають з усієї Європи до міланського Ауксологічного Інституту на огляд до цього кардіолога. Серед них була також Ноемі.

В 11 років Ноемі Йоване почала втрачати свідомість. Декілька разів її клали до лікарні. Одного разу її батькам порадили звернутися до професора Шварца. «Від 2014 року моє життя змінилося, – розповідає вже доросла дівчина, – професор став для мене ніби батьком, він розумів мої переживання, порадив мені психолога, щоб той допомагав мені переборювати важкі моменти. Минулого року я брала участь в експерименті, в якому випробовували нові ліки, щоб лікувати цю хворобу. На початку було важко, але постійна підтримка професора й моєї сім’ї мене заспокоювала й додавала сили. Тепер я почуваюся добре й можу жити щоденним життям, дивлячись у майбутнє. Раніше це було неможливим».  

Професор Шварц, Ноемі Йоване (зліва) і Чезаріна Бономі (справа)
Професор Шварц, Ноемі Йоване (зліва) і Чезаріна Бономі (справа)

50-річний шлях досліджень

Доктор Петер Шварц отримав багато міжнародних премій. Остання з них – це престижна премія в сфері кардіологічних досліджень «Grand Prix scientifique de la Fondation Lefoulon-Delalande». «Для мене це було великою честю, – зазначає лікар. – Під час вручення премії мене ніби супроводжували всі ті люди, пацієнти й співробітники, що взяли участь у цьому надзвичайному шляху серцево-судинних досліджень, що розпочався майже 50 років тому з випадку двох сестер Чезаріни й Аґостіни, без яких моє життя було б зовсім іншим».

Вручення премії «Grand Prix Scientifique» професорові Шварцу в Парижі
Вручення премії «Grand Prix Scientifique» професорові Шварцу в Парижі
04 жовтня 2019, 17:28