Cerca

Vatican News
Адвокат Пабло Фахардо з досьє процесу проти «Texaco-Chevron» Адвокат Пабло Фахардо з досьє процесу проти «Texaco-Chevron»  історія

Пабло Фахардо: селянин і адвокат з Амазонії

Транснаціональні корпорації часто з презирством ставляться до так званих «країн третього світу», визискуючи їхні ресурси. Здається, що боротьба селян та тубільців проти цих гігантів приречена на поразку. Пабло Фахардо, селянин і адвокат, змінив курс цієї тенденції.

Manuel Cubías, Jean Charles Putzolu / Світлана Духович – Ватикан

Боротьба з бідністю та несправедливістю становить суттєву частину історії Латинської Америки. В це вірили багато людей, які день за днем докладали зусиль для того, аби покращувати життя у своїх країнах і громадах. Один з них – Пабло Фахардо. Любов до своєї землі та свого народу спонукали його стати адвокатом і захищати 30 тисяч мешканців Амазонського тропічного лісу від гіганта нафтової промисловості, звинуваченого в спричиненні екологічної катастрофи. В 2011 році енергетична компанія «Texaco-Chevron» була засуджена до сплати 9 мільярдів доларів, як відшкодування збитків, завданих суспільству й навколишньому середовищу. 

Життя в бідності

Пабло народився в Еквадорі, в одному із селищ на березі Тихого океану. Крайня бідність, в якій жила його сім’я, змусила батьків з десятьма дітьми шукати роботу далеко від дому – в амазонському регіоні. Для маленького Пабло це був новий світ: «Амазонія була повна духів, шепотіння, запахів і смаків, там було повно тепла, води, комахів і звірів, одне слово – повна життя». Пізніше він відкрив для себе інше обличчя цього лісу: «Інша Амазонія була забруднена». Цей контраст змінив його долю.

Через брак грошей ніхто з братів і сестер Пабло не міг навчатися в університеті. Бідність вирішувала, хто міг, а хто не міг вчитися.

Міграція в Амазонію

Еквадорці, що шукали роботу, вирушали на північ країни, де було більше можливостей. Таким чином, у 14 років Пабло почав працювати, спочатку у фірмі, що займалася вирощуванням олійної пальми, а пізніше, в нафтовій компанії. У вільний час відвідував парафію отців-капуцинів. Як і всі інші, працював багато, а заробляв мало. «Я зрозумів, – зазначає він, – що існувало багато несправедливості й визискування».

Два роки після свого переїзду до Амазонії, Пабло, за підтримки парафії та однодумців, створив комітет на захист прав людини. «Ми вирішили заснувати цей комітет, бо було дуже багато випадків порушення прав тубільних народів, жінок, селян і темношкірих. Вони не мали нікого, до кого могли б звернутися».

Протест активістів на захист Амазонського лісу
Протест активістів на захист Амазонського лісу

Зародження покликання

Шістнадцятирічного Пабло призначили головою комітету й він, разом з отцями-капуцинами, починає ходити від села до села, збираючи прямі докази порушень. Та коли він супроводжував постраждалих до правових органів, аби написати заяву, їм завжди давали ту ж саму відповідь: «Знайдіть адвоката». «В той час не було адвокатів, які би хотіли нам допомогти», – пояснює Пабло. Однак, не вистачало грошей, щоб оплатити навчання. Тоді отці-капуцини, що стали другою сім’єю для хлопця, залучили багато осіб до збору коштів на його навчання. Він закінчив університет, став адвокатом, але перешкод не бракувало.

Ціна компромісу

Пабло розповідає про один випадок, який його дуже вразив. Одного разу одна нафтова компанія, що діяла в регіоні, хотіла провести сейсмічні дослідження. Робітники компанії безцеремонно увірвалися в села, не зважаючи на селян та їхню земельну власність. Пабло хотів захистити селян, а компанія, у відплату, звільнила всіх працівників, звинувачуючи в цьому молодого адвоката. Працівники вже були готові вчинити над ним самосуд, але, на щастя, зрозуміли ситуацію та стали на бік Пабло в юридичній боротьбі проти компанії.  

2014 року амазонський адвокат зазнав переслідування й погроз. Того року його брата закатували до смерті. Задля безпеки його сім’я була змушена переїхати. А він сам протягом багатьох місяців кожної ночі спав у різних місцях: насправді, жертвою повинен був стати він, а не його брат. Тоді наймані вбивці помилилися. Але погрози не закінчилися і тепер: «Кожного вечора я дякую Богові за те, що міг прожити ще один день. Вранці я молюся: Господи захисти мене, щоб я міг ще жити».

Група активістів на захист Амазонії, яких підтримував Пабло Фахардо
Група активістів на захист Амазонії, яких підтримував Пабло Фахардо

Тісний зв’язок з Амазонією

«Після тридцяти років діяльності я усвідомлюю, що багато навчився й надалі вчуся від корінних народів. Людству є чого навчитися в них. Тубільці Амазонії – це ходячі бібліотеки, – зазначає Пабло, усміхаючись. – У 2003 році, коли розпочався процес проти компанії «Chevron» в Еквадорі, в провінції Лаґо-Аґріо, люди щодня виходили на протести. Літні люди ніколи не одягали взуття. Молодий американець, який приїхав на процес, був цим вражений. Повернувшись до дому, він надіслав їм багато пар взуття, але вони й далі ходили босі, бо для літніх людей взуття перериває зв’язок із землею». 

Забруднена вода в Амазонському лісі
Забруднена вода в Амазонському лісі

Процес «Texaco-Chevron»

На судовому процесі проти нафтової компанії «Texaco-Chevron» корінні мешканці, разом із своїм адвокатом, представили докази забруднення землі й вод токсичними викидами та відходами видобування нафти.

Відходи спричинили загибель риби, тваринного світу джунглів і завдали шкоди автохтонним мешканцям. Перед обличчям цієї екологічної катастрофи вони почувалися беззахисними, бо не знали, як справитися з нафтовим гігантом. Виглядало, що навіть державні органи не були здатні захистити права тубільців, чи проінформувати їх про негативні наслідки забруднення.

Пабло пояснює, що процес «Texaco-Chevron» вказує на повне незнання про прадавні народи та брак пошани до них. З іншого боку, цей випадок виявляє наполегливість цих людей у боротьбі за свої права.

«Важливо також підкреслити, – додає він, – що в боротьбі ми зберегли єдність. Шість тубільних народів, кожен з власною мовою, традиціями, звичаями та територіями, об’єдналися у спільній боротьбі».

Багато корінних мешканців, як наприклад, Паблів батько, не мають можливості вчитися, не всі вміють читати й писати. Вони не довіряють написаним документам, але дотримуються слова, коли щось обіцяють. Батько молодого амазонського адвоката казав своїм дітям, коли вони були маленькі: «Папір можна порвати, а слово – ні». Сьогодні все змінилося, все потрібно писати, документувати, підписувати та ставити печатку. Без офіційного документу слово не має жодної ваги. Захищаючи автохтонні народи, Пабло став мостом між їхнім словом та написаним вироком, що засуджує компанію «Texaco-Chevron», отриману в суворих залах трибуналів.

Сліди забруднення внаслідок видобування нафти
Сліди забруднення внаслідок видобування нафти

В Амазонії на карту поставлене життя людей і майбутніх поколінь. «Можливо багато людей у Сполучених Штатах та Європі не усвідомлюють, яке значення має Аманозіня для світу, для всієї планети, – наголошує Пабло Фахардо. – Від неї залежить життя майбутніх поколінь». Заключні слова Пабло, селянина, що став адвокатом свого народу й для свого народу, – це слова надії: «Нехай нас почує ввесь світ!»

Розповідь у формі коміксу про Пабло Фахардо була опублікована французьким видавництвом «Les arènes»

Photogallery

Розповідь про Пабло Фахардо в коміксі
12 червня 2019, 10:16