Cerca

Vatican News
Маніфестаці в Парижі на захист Ламберта Маніфестаці в Парижі на захист Ламберта 

Ватикан: підтримувати Ламберта при житті – «невідворотній обов’язок»

У справі Вінсента Ламберта спільну заяву оприлюднили Дикастерія в справах мирян, сім’ї та захисту життя і Папська Академія «За життя».

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

«Щодо сумної історії пана Вінсента Ламберта, то хочемо наголосити на серйозному порушенні гідності людської особи, до якого призводить припинення штучного живлення та гідратації», – йдеться у спільній заяві, яку підписали кардинал Кевін Фаррелл, Префект Дикастерії в справах мирян, сім’ї і захисту життя, та архиєпископ Вінченцо Палья, Президент Папської академії «За життя», коментуючи події навколо французького пацієнта, який понад 10 років прикутий до ліжка, щодо якого в понеділок, 20 травня, розпочалася процедура припинення підтримки життєдіяльності, зупинити яку до вирішення справи в Комітеті ООН кілька годин пізніше наказав Паризький апеляційний суд. Підписанти запевняють молитву Папи Франциска та всієї Церкви за те, щоб «якнайшвидше були знайдені ефективні засоби для захисту життя пана Ламберта».

«Вегетативний стан» не касує гідність особи

«Так званий “вегетативний стан”, у дійсності, є, без сумніву, важким патологічним станом, який, однак, жодним чином не підважує гідність людей, які перебувають в цих умовах, ні їхні фундаментальні права на життя та на піклування, як вияв тривання базової людської допомоги», – наголошують кардинал Фаррелл та архиєпископ Палья.

Живлення не є надмірною терапевтичною настирливістю

Наголошуючи на тому, що живлення та гідратація є «суттєвою формою піклування», завжди співмірною зі збереженням життя, автори звернення підкреслюють, що «годувати хворого ніколи не є формою нераціональної терапевтичної настирливості, доки організм людини спроможний поглинати живлення й гідратацію, хіба що така викликає нестерпний біль або виявляється загрозливою для пацієнта».

Припинення лікування, радше, є формою «відкинення хворого», що ґрунтується на «немилосердному судженні про якість життя», яке є проявом «культури відкинення немов відходів», яка відкидає найслабших і беззахисних, не визнаючи їхньої «унікальності та безмірної цінності». «Тривання підтримки є незаперечним обов’язком», – наголошують Префект Дикастерії в справах мирян, сім’ї і захисту життя та Президент Папської академії «За життя».

22 травня 2019, 15:32