Beta-версія

Cerca

Vatican News

Побажання з нагоди Дня незалежності України

Святкуючи чергову річницю Незалежності України, сьогодні єднаємось у всесвітній молитві, щоб виблагати в Господа благословення для Батьківщини, щоб у цей непростий час український народ зміг вистояти духовно, морально та фізично, та перемагаючи видимих і невидимих ворогів, змогти з впевненістю у завтрашньому дні, з миром, злагодою і любов’ю у серці, прямувати вперед.

Цьогорічні відзначення відбуваються також у контексті спогадування 100-річчя відновлення української державності та визвольних змагань початку ХХ століття. Бачимо, що кожне покоління повинно переймати здобутки попередніх та нести їх до ще вищих цілей, адже добро, як і любов, справедливість й солідарність, не здобуваються один раз і назавжди, їх слід здобувати кожного дня.

Перед всіма нами стоїть великий та захоплюючий виклик: й надалі трудитися над тим, щоб утверджувалася та розвивалася свобода, а демократія, виходячи за межі формальних аспектів, була дійсно місцем зустрічі для всіх. Місцем, в якому всі без винятку, почуваються покликаними будувати дім, родину та країну – великодушну, гостинну, яка любить свою історію, трудиться на користь теперішнього та з надією дивиться в майбутнє.

Тому, складаючи Богові подяку за безцінний дар свободи, навчімося по-справжньому цінувати його. Молімося за тих, які відстоюють його для нас ціною свого життя. Водночас, просімо у Всевишнього дару розпізнавання та мудрості, аби збагнути, що загрозою для свободи є не лише зовнішні фактори, але також наш егоїзм чи байдужість, наше лінивство чи недбалість, легковірність і відсутність критичного мислення. Молімося за те, щоб ми дійсно були готовими всіма своїми талантами та вміннями служити на користь спільного добра.

Просимо дару мудрості, чесності та відданості для тих, які виконують служіння влади на різних рівнях, аби вони дійсно керувалися добром спільноти, а не частковими інтересами, пам’ятаючи також і про особисту відповідальність за тих, кого делегуємо та обираємо в органи влади.

Не забуваючи про те, що найгіршою неволею є поневолення гріхом, просімо в Бога дару миру, щоб могло безперешкодно поширюватися та здійснюватися звіщення Євангелія, оберігаючи наші серця від гріховного ярма та провадячи наші душі до свободи у Бозі, здобутої найціннішою хресною жертвою Господа нашого Ісуса Христа. Боже, Великий і Єдиний, храни Україну!

24 серпня 2018, 10:53