У Ватикані розпочалася праця XVI Звичайної Асамблеї Синоду Єпископів

Світлана Духович / о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Після того, як вранці, 4 жовтня 2023 р., Папа Франциск відслужив Святу Месу з нагоди початку XVI Звичайної Асамблеї Синоду Єпископів, яка від 4 до 29 жовтня відбуватиметься на тему «Задля синодальної Церкви: сопричастя, участь і місія», пополудні в залі Павла VI відбулося перше загальне зібрання.

Шлях, який від початку не був легкий

Вступне слово виголосив Блаженніший Ібрагім Ісаак Седрак, Олександрійський Патріарх Коптської Католицької Церкви, один із дев’яти делегованих президентів, які почергово від імені Святішого Отця очолюватимуть загальні зібрання. «Ми прибули на цю 16-ту Звичайну Генеральну Асамблею Синоду Єпископів, подолавши довгий, дворічний шлях. Мусимо зізнатися, Ваша Святосте, – сказав він, звертаючись до Папи Франциска, – що спочатку було нелегко. Багато хто з нас почувався трохи дезорієнтованим, не лише через новий спосіб, у який ми переживали Синод, але й через те, що синодальність торкається життя Церкви, а говорити про життя нелегко». Патріарх додав, що попередні синоди відбувалися у звичний спосіб, «а цього разу синодальна асамблея була підготовлена шляхом консультації Божого люду, кожної охрещеної особи, кожного відповідно до власної харизми, у ще більш живий, реальний і конкретний спосіб». Власне, суть, за його словами, полягала в тому, щоб прямувати разом, слухати і розпізнавати те, що говорить Святий Дух. «Отож, хоча підготовка до Синоду була нелегкою, – зауважив він, – вона стала прекрасним досвідом завдяки Святому Духові, який вже дав нам досвідчити і прожити синодальність ще перед тим, як її обговорювати. Ми знову почали відкривати для себе важливість прямувати разом, слухати один одного, молитися разом, щоб розпізнавати дію Святого Духа в Церкві і в світі».

Напрямні від Папи

Наступним промовляв Папа Франциск, який дав деякі напрямні для синодальних праць, заохотивши також і під час цього синоду «розрізняти голоси, що походять від Святого Духа, від голосів світу». Він нагадав про те, що головною дійовою особою є Святий Дух, а тому запропонував учасникам зібрання деякі тексти святого Василія Великого саме про Святого Духа. Наступник святого Петра відзначив тривалий шлях до дозрівання необхідності роздумати саме про синодальність у Церкві, закликав не засмучувати Святого Духа пустослів’ям і наголосив на пріоритеті слухання.

Генеральний Секретар Синоду: свідчення єдності всього Божого люду

Сьогодні Церква перебуває на роздоріжжі, і перед нею стоїть нагальний виклик, який не є ні богословським, ані еклезіологічним; він полягає в тому, щоб зрозуміти, «яким чином у цей історичний момент Церква може стати знаком та знаряддям Божої любові до кожної людини». Таку думку в своїй промові під час відкриття асамблеї висловив Генеральний Секретар Синоду кардинал Маріо Ґрек.

Доповідач зазначив, що під час першого етапу синодального шляху, який розпочався у жовтні 2021 року вступною зустріччю у Ватикані, вони, з одного боку, мали змогу зустріти «святий Божий люд, який щиро любить Ісуса та Його Церкву», а з іншого боку, також побачити, що багато людей, навіть серед тих, які охрещені, але не практикуючі, «перебувають у пошуках сенсу життя та радості і благають Церкву показати їм прекрасне та милосердне обличчя Ісуса».

«Ця асамблея, – підкреслив Генеральний Секретар Синоду, – покликана сьогодні бути для Церкви сильним знаком синодальності, слухання Божого слова, у світлі Передання, щоб зрозуміти волю Божу щодо сьогодення». Він додав, що саме на цій асамблеї, «виявляється єдність єпископату навколо Єпископа Риму, “незмінного і видимого начала й основи єдності як єпископів, так і всіх вірних” (LG 23)». Власне, цей етап синодального шляху, за його словами, «має більш безпосередню дорадчу функцію, в якій “єпископи діють як справжні хранителі, пояснювачі та свідки віри всієї Церкви, яку вони повинні ретельно відрізняти від часто мінливих тенденцій громадської думки» (Папа Франциск, Послання з нагоди 50-ї річниці Синоду, 17 жовтня 2015 р.)”».

Кардинал Маріо Ґрек наголосив також, що цей етап Синоду «покликаний показати Церкву як єдину, Ecclesia tota, в якій багатство і різноманітність дарів, харизм, служінь, покликань перетворюється на взаємне слухання, на дари, які даються і приймаються, аж до того, щоб і сьогодні відчувати “одне серце і одну душу” (Дій 4, 32). «Тут також виявляється єдність Божого люду зі своїми пастирями, – додав він. – Бо вперше тут присутні сестри і брати, які не наділені єпископською владою: миряни і мирянки, ченці і черниці, диякони і священики, які більше не є “винятками з правила”, а повноправними членами асамблеї».

Головний доповідач: піддатися проводу Святого Духа

У своєму вступному слові кардинал Жан-Клод Оллеріш, Головний доповідач, звернув увагу на деякі особливості облаштування залу Павла VI, який протягом жовтня буде залом синодальних засідань. Він вказав на те, що учасники розміщені не в ієрархічному порядку, а навколо круглих столів, щоби «сприяти справжньому взаємообмінові та розпізнанню». «Круглі столи нагадують нам також про те, що ніхто з нас не є головною дійовою особою Синоду. Головною дійовою особою є Святий Дух, і лише із серцем, повністю готовим піддатися Його проводу, зможемо відповісти на наше покликання, яке ми отримали як члени синоду», – сказав він, додаючи, що говорити про Святого Духа не означає забувати про те, що наш погляд зосереджений на Христі.

«Церква – це Божий люд, який прямує історією з Христом у центрі. Це нормально, коли одна група йде праворуч від Нього, інша – ліворуч, коли одні біжать попереду, а інші відстають. Коли кожна з цих груп дивиться на Господа, то разом з Ним не може не бачити групу, яка займає протилежну позицію: ті, що йдуть праворуч, бачать тих, що йдуть ліворуч, ті, що біжать попереду, бачать тих, що залишаються позаду», – наголосив кардинал Оллеріш, додаючи також, що ключову роль у понятті синодальності відіграє місія.

Головний доповідач заохотив «вчитися граматики синодальності», яка, як і будь-яка граматика, змінюється з часом, але існують також незмінні основоположні правила. «Для нас це правила католицькості, такі як гідність, що походить з Хрещення, роль святого Петра в Церкві, єпископська колегіальність, рукоположене священство, загальне священство вірних і те, що вони встановлені одне для одного», – пояснив він, нагадавши також, що їхня праця – це не парламентські дебати, а спільне розпізнання, яке неможливе без спільної молитви.

Методологія праці

Під час другої частини першого загального зібрання Головний доповідач представив першу частину Робочого документа, над якою в четвер працюватимуть малі групи. Представники цих груп озвучать свої напрацювання під час загальних зібрань у п’ятницю. Під час третьої сесії в малих групах вони завершають редагування своїх звітів щодо праці над першою частиною Робочого документа, передавши їх до Генерального Секретаріату Синоду. Відповідно, від понеділка в аналогічний спосіб розпочнеться праця над наступними його частинами.