Синод: молитва за мир, голос людей з інвалідністю і питання конфіденційності

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Federico Piana - Ватикан

Хвилина мовчання, щоб вшанувати загиблих внаслідок трагічних подій у Святій Землі та всіх війн, що тривають у світі. В суботу, 14 жовтня 2023 р. учасники XVI Звичайної Асамблеї Синоду Єпископів, що відбувається у Ватикані, знову молилися за мир, а також за упокій секретаря Карітасу Сирії та брата одного з членів зібрання, про відхід до вічності яких було поширено звістку. Про це було повідомлено під час брифінгу, що того ж дня після обіду відбувся у Ватиканському пресцентрі за підсумками другого тижня праць.

Вперше жінка очолила праці асамблеї

Вперше в історії одну із сесій асамблеї ватиканського синоду в п’ятницю очолила жінка – сестра Марія Де Лос Долорес Пеленсія Ґомес. Черниця, що має за собою понад півстоліття богопосвяченого життя, залучена в допомогу мігрантам, які прибувають з Латинської Америки. На синоді вона представила свій досвід, про що розповіла під час брифінгу. «Те, що ми переживаємо, – це шлях, який є дуже уважним щодо слухання, яке відлунює голосом Святого Духа», – сказала вона журналістам під час свого виступу. Черниця також хотіла підкреслити, що синодальна робота, яку вперше очолила жінка, не є випадковістю, "але modus vivendi, який прокладає собі шлях у Церкві, закликаючи всіх охрещених до співвідповідальності, поважаючи одночасно будь-яку різноманітність».

Навернення до слухання

Досвід участі в синоді, про який розповів о. Мауро Джузеппе Лепорі, Генеральний Настоятель Ордену Цистерціанців, стосується категорії навернення до слухання. Він про це говорив, неодноразово стверджуючи, що з цієї праці вчиться справжнього способу життя. «У цьому новому синодальному методі, який ми застосовуємо, – поділився він, – є розуміння того, що всі члени Церкви проходять відрізок дороги разом». Допомагає, за словами священика, і маленька деталь, яка на перший погляд може здатися незначною: форма столів у малих колах: «Вони круглі, і сам факт перебування поруч у малих групах допомагає налагодити глибокі стосунки та близьку дружбу». І, перш за все, це заохочує слухати Святого Духа. «Зрештою, важливо тільки те, що Він говорить», – підсумував отець Мауро.

Голос людей з інвалідністю

Енріке Аларкон Гарсія, голова «Frater España», християнського братства, яке об'єднує багатьох людей з інвалідністю в Іспанії, також поділився думками про свою участь у працях Синоду. Енріке прибув до пресцентру на інвалідному візку, а його перші слова – це слова вдячності. «Перш за все, Святішому Отцеві, – каже він, усміхаючись, – який хотів, щоб я був на Синоді. Тому що моя присутність не була просто формальністю, мене не запросили сюди, щоб вивісити, як прапор». Папа Франциск, стверджує Енріке, «завжди цікавиться тим, як люди з інвалідністю живуть в Церкві і що вони про неї думають. Ми до цього не звикли». Якщо у світі з людьми з інвалідністю не рахуються і вони залишаються під тягарем відсутності уваги у сфері праці, освіти та професійної підготовки, то в Церкві це не так. І Синод це доводить, каже Енріке: «Тепер ми в Церкві почуваємося активною частиною, ми є євангелізаційними членами. Відбуваються справжні зміни».

Жіноче священство

Відповідаючи на запитання журналіста про те, чи обговорювалася під час роботи Синоду можливість жіночих свячень, о. Мауро Джузеппе Лепорі відповів, що «це не є домінуючою темою на Синоді: вона не обговорювалася, але жіночий дияконат, безумовно, обговорювався». Синод, підсумував богослов, «уникає вирішення проблем, вириваючи їх з контексту». На його думку, «найважливішим для жінок є питання їхньої участі в активному житті Церкви».

Конфіденційність, а не таємниця

Паоло Руффіні, Префект Дикастерії в справах комунікації та голова Комісії з питань інформації на Синоді, торкнувся питання конфіденційності документів, посилаючись на деякі статті, що з'явилися на основі звітів малих груп. Він пояснив, що Генеральний Секретаріати Синоду створив хмарний сервіс для обміну з членами асамблеї деякими документами, що передбачало використання кожним своїх облікових даних. Але оскільки деякі члени з різних причин не змогли отримати доступ, було вирішено створити відкрите посилання. На цей сервіс не були завантажені особисті виступи, а підсумки праці 35 малих груп. «Йдеться не про документи, які можна було б назвати "секретними", а про конфіденційні документи, саме щоб захистити простір спільного розпізнання», – додав він. Щоб ефективно гарантувати конфіденційність і спільне розпізнавання, «було вирішено знову ввести необхідність введення імені користувача і пароля». «Немає нічого таємного, – підсумував Руффіні, – бажання Генерального Секретаріату Синоду полягає в тому, щоб зберігати конфіденційність окремих звітів кожної малої групи».