День допомоги хворим на проказу: хвороба не стирає гідність людини

Світлана Духович – Ватикан

У неділю, 30 січня 2022 р., відзначається Всесвітній день допомоги хворим на проказу, який був встановлений 1945 року завдяки зусиллям французького громадського і церковного діяча Рауля Фоллеро. Цього року він має тему «Об’єднані в гідності». З цієї нагоди виконуючий обов’язки Префекта Дикастерії служіння цілісному людському розвитку кардинал Майкл Черні поширив послання, в якому підкреслив, що «кожен, хто страждає на проказу, має право на гідне життя, вільне від стигми та дискримінації».

Виліковна, але руйнівна хвороба

В посланні зазначається, що хоча проказа (хвороба Хансена) є виліковною, вона є надзвичайно руйнівною. З тих пір, як у 1980-х роках було запроваджено мультимедикаментозну терапію, медикам вдається контролювати фізичні симптоми цієї хвороби і з’явилася надія на остаточне усунення прокази. Тим не менш, загальний рівень захворюваності залишається високим, а пацієнти часто мають довгострокові ускладнення.

У минулому році було зареєстровано приблизно 127 тисяч нових випадків. За даними ВООЗ, 3-4 мільйони людей живуть із видимими порушеннями або деформаціями через проказу, а стигма щодо осіб, які страждають від цього захворювання, стає на перешкоді на шляху їхнього лікування та повного одужання. «Оскільки “тавро” прокази та інвалідність, яку вона спричиняє, призводять в багатьох спільнотах до соціального відчуження, – читаємо у посланні, – то кількість людей, що переживають стигму, пов’язану з проказою, ймовірно, може бути ще більшою».

Гідність хворих

Кардинал Черні підкреслив, що у багатьох місцях світу, де поширена проказа, уражені люди несуть подвійний тягар: вони страждають не лише від  фізичних, але й психологічних наслідків цієї хвороби. Він процитував енцикліку Fratelli Tutti, в якій Папа Франциск зазначає, що «ми не можемо залишатися байдужими перед обличчям страждань; ми не можемо дозволити, аби хтось жив “на окраїні життя”. Натомість, це повинно нас обурити настільки, що ми повинні втрати спокій і наближення до людського страждання повинно нас змінити. В цьому сенс гідності». Очільник Дикастерії служіння цілісному людському розвитку додав, що наша спільна людська гідність об’єднує нас в одне ціле. Цього навчав Ісус Христос своїми словами і своїм свідченням. Для Христа хвороба ніколи не є перешкодою для зустрічі з людьми, а навпаки: Він навчив нас, що людська особистість завжди цінна, завжди наділена гідністю, яку ніщо й ніхто не може стерти, навіть хвороба.