Папська Академія «За життя»: пандемія і майбутнє охорони здоров’я

Світлана Духович – Ватикан

У вівторок, 28 вересня 2021 р., у Ватиканському прес-центрі відбулося представлення Пленарної Асамблеї Папської Академії «За життя», що відбувається у Ватикані від 27 до 29 вересня на тему «Громадське здоров’я у глобальній перспективі: пандемія, біоетика майбутнє». У прес-конференції взяли участь Президент Папської Академії «За життя», Вінченцо Палья, Президент Всесвітньої медичної асоціації (англ. World Medical Association, WMA) Девід Барбі та Президентка Національної дослідницької ради Італії (італ. Consiglio Nazionale delle Ricerche, CNR) Марія К’яра Карроцца.

Перше завдання – подолати нерівність

Архиєпископ Вінченцо Палья зазначив у своїй доповіді, що цьогорічна Пленарна Асамблея присвячена не самій пандемії, а роздумам над тим, чого пандемія нас навчила, та над орієнтирами для нового майбутнього. У центрі їхньої дискусії, як зазначив доповідач, – громадське здоров’я. «Тепер, як ніколи раніше, – додав він, – ми  зрозуміли, що здоров’я кожної окремої людини пов’язане зі здоров’ям всіх інших». Отже, натхненням для Асамблеї стало переконання, висловлене Папою Франциском в енцикліці Fratelli tutti, про те, що «ми є частиною єдиного людства, і ніхто не зможе врятуватися наодинці».

Президент Папської Академії «За життя» підкреслив, що пандемія спонукає дбати про майбутнє охорони здоров’я. Вакцинація, за його словами, є важливою, з точки зору глобального захисту від Covid-19, але основне питання полягає в тому, аби подолати нерівність між людьми, «запровадивши глобальну політику охорони здоров'я, яка б забезпечила справедливіший доступ до лікування». «Не забуваймо перший і найважливіший урок, – наголосив він: –  щоб подбати про своє здоров’я, ми, насамперед, повинні бути живі! А доступ до життєво необхідних дібр гарантований всім на нашій планеті».

Покращити комунікацію між медиками та дослідниками

Про нерівність у доступі до лікування говорив також Президент Всесвітньої медичної асоціації (англ. World Medical Association, WMA) Девід Барбі. Він зазначив, що найважче Covid-19 переносили представники трьох категорій: люди похилого віку, особи з хронічними захворюваннями та деякі групи не-кавказької раси. Вони мали вищі показники тяжких захворювань та смертності, частково через природну схильність, але не тільки: ці групи зазнають несправедливості щодо захисту здоров’я навіть у часи, не пов’язані з пандемією.

Доктор Барбі підкреслив, що медичний персонал також не був достатньо захищений. Відданість своєму служінню і приязнь до пацієнтів, хворих на Covid-19, спонукала медперсонал і надалі надавати їм допомогу, навіть якщо в багатьох випадках їхні лікарні та уряди не підтримували їх і надавали всього необхідного. У результаті багато з них захворіли і втратили життя.

Президент Всесвітньої медичної асоціації вказав також на важливість обміну інформацією та її розповсюдження. «Навіть сьогодні, – додав він, – майже через 2 роки від початку пандемії, тривають суперечки та суперечливі рекомендації щодо використання противірусних засобів, нейтралізуючих антитіл, імуномодуляторів, кортикостероїдів та навіть підтримки дихання. У цей час глобальної комунікації, що відбувається в режимі реального часу, ми повинні покращити нашу наукову співпрацю та комунікацію».

Важливість фундаментальних наукових досліджень

«Ми живемо в цифровій економіці, де домінують платформи. Я мрію про те, щоб їх найкраще використовували для двох галузей, які мене найбільше цікавлять: освіти та охорони здоров’я», – зазначила під час прес-конференції професорка Марія К’яра Карроцца, Президентка Національної дослідницької ради Італії. Вона підкреслила, що дослідження у сфері медицини не повинні мати виключно прикладний характер, «бо саме з фундаментальних наукових досліджень випливають найцікавіші терапевтичні та фармакологічні досягнення». І пандемія, власне, показала, що лише завдяки фундаментальним науковим дослідженням, проведеним протягом багатьох років, науковцям вдалося розробити вакцини у рекордно короткі терміни.

Професорка також звернула увагу на необхідність того, аби наукові дослідження та технологічні інновації, які дійсно служать людям та суспільству, були доступними для найуразливіших категорій, для людей, які найбільше потребують допомоги.