Шукати

Vatican News
Кардинал П'єтро Паролін Кардинал П'єтро Паролін 

Кардинал Паролін: братерство – це світ, що ставить спільні цілі

Виступаючи під час віртуального заходу на тему «Братерство, багатосторонність і мир», організованого Постійним представництвом Святого Престолу при структурах ООН в Женеві, Державний Секретар Святого Престолу поділився своїми думками про те, як застосовувати культуру братерства до міжнародних стосунків.

Світлана Духович – Ватикан

«Братерство, багатосторонність і мир» – таку назву мав онлайн-захід високого рівня, проведений 15 квітня 2021 р. Постійним представництвом Святого Престолу при структурах ООН в Женеві, з метою представити Організації Об’єднаних Націй енцикліку Папи Франциска Fratelli tutti та запропонувати роздуми про вплив кризи, спричиненої пандемією, на міжнародну спільноту й на все людство. Модератором зустрічі виступив Постійний Спостерігач Святого Престолу при структурах ООН в Женеві архиєпископ Іван Юрковіч.

Тема багатосторонності

Віртуальна зустріч складалася з двох частин. Центральною темою першої частини була багатосторонність, в рамках якої виступив Державний Секретар Святого Престолу кардинал П’єтро Паролін, запропонувавши свої роздуми про енцикліку Папи Франциска Fratelli tutti як про з дипломатичний засіб, здатний окреслити культуру братерства, яке варто застосовувати до міжнародних стосунків. В обговореннях цієї теми взяли участь Генеральна Директорка штаб-квартири ООН в Женеві Тетяна Валовая, Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Ґранді, Генеральний директор Міжнародної Організації праці Ґай Райдер, Генеральний директор ВООЗ Тедрос Аданом Гебреісус та Президент міжнародного комітету Червого Хреста Петер Маурер.

Про міжрелігійний діалог та культуру діалогу

Під час другої частини учасники зустрічі обговорювали вплив міжрелігійного діалогу на культуру діалогу, миру та соціальної справедливості. Дискусія розпочалася з промови Президента Папської Ради з питань міжрелігійного діалогу кардинала Міґеля Анхеля Аюсо Ґіхота. В обговореннях взяли участь Генеральний Секретар Всесвітньої Ради Церков отець Іоан Саука, Президент Королівського інституту міжрелігійних студій в Йорданії принц Ель Хассан бін Талал та аргегнтинський рабин Абраам Скорка.

Паролін: поняття «братерства» в дипломатії

Пояснюючи учасникам зустрічі поняття «братерства», кардинал П’єтро Паролін процитував слова Папи Франциска, з якими він звернувся до Папської Академії суспільних наук в квітні 2017 року, зазначивши, що, на відміну від солідарності, яка є «принципом суспільного планування, що дозволяє нерівним стати рівними, братерство дозволяє рівним залишатися іншими особами». «Братерство, – підкреслив Святіший Отець, – дозволяє людям, що є рівними у їхній сутності, гідності, свободі, у їхніх фундаментальних правах, у різний спосіб брати участь у спільному добрі, відповідно до своїх здібностей, життєвого задуму, покликання, праці чи харизми служіння».

Кардинал Паролін зазначив, що у сфері багатосторонності, братерство виливається «у мужність і великодушність вільно визначати певні спільні цілі та забезпечувати дотримання в усьому світі певних суттєвих норм», ґрунтуючись на принцип pacta sunt servanda (з лат. договори повинні виконуватися), що спонукає «вирішувати суперечки засобами, запропонованими дипломатією, переговорами, багатосторонніми інституціями та ширшим прагненням досягти спільне добро та захищати слабші держави».

Далі доповідач поділився своїми роздумами стосовно основних питань, що належать до компетенції організацій, представники яких взяли участь у зустрічі, висвітлюючи пріоритети Святого Престолу в цих темах: доступ до охорони здоров'я, біженці, праця, міжнародне гуманітарне право та роззброєння.

Доступ до охорони здоров'я

Стосовно охорони здоров'я, Державний Секретар Святого Престолу зазначив, що на початку поширення пандемії людство відчуло тісний взаємозв’язок між усіма, але сьогодні це почуття поступилося місцем «перегонам за вакцинами та методами лікування на національному рівні». Існує вагомий розрив у можливостях лікування між розвинутими країнами та тими, що відстають.

Як відповідь на таку системну проблему, якою є бар'єри у доступі до медичної допомоги, Святий Престол, за словами кардинала Пароліна, запропонував ряд вказівок для вирішення цієї проблеми, натхненних переконанням у важливості братерства. «Ми повинні завжди зосереджуватися на основоположному принципі служіння спільному добру», – підкреслив він, вказуючи на принцип універсального призначення дібр, на якому наполягав святий Іван Павло ІІ.

Заклик до солідарності щодо біженців

Доповідач нагадав, що Папа Франциск неодноразово звертався до міжнародної спільноти із закликами «про нову глобалізацію солідарності». Він підкреслив, що через 70 років після створення Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), кількість і страждання біженців, переселенців та мігрантів досі залишається «раною на суспільному полотні» світу.

Кардинал Паролін наголосив, що Святий Престол підтримує бачення, що лежить в основі Глобального договору щодо біженців, «спрямованого на зміцнення міжнародної співпраці шляхом справедливішого та передбачуваного розподілу відповідальності, нагадуючи, одночасно, що ідеальним далекоглядним і найповнішим рішенням є забезпечення прав всіх на життя та процвітання в гідності, мирі та безпеці у країнах свого походження».

Потрібний інклюзивніший соціальний діалог

Одним із наслідків заходів запобігання поширенню пандемії, за словами кардинала Пароліна, є криза у сфері зайнятості, що негативно впливає на доходи працівників, особливо, найбільш уразливих. У цьому контексті він вказав на необхідність розпочати ширший та всеохоплюючий соціальний діалог, до якого потрібно залучати не тільки організації робітників та роботодавців, але й також представників неформальної економіки й тих, хто піклується про природне довкілля.

Сприяти дотриманню гуманітарного права

Ще один аспект, над яким, на думку кардинала Пароліна, потрібно працювати, – це гуманітарне право. В цьому контексті він пригадав, що засновник Червоного Хреста Генрі Дюнан, використовував гасло «Всі – брати», аби закликати до порятунку поранених, незалежно від їхньої приналежності до тієї чи іншої сторони конфлікту. І саме з цього розпочалася його організація. Доповідач наголосив, що сьогодні слід зміцнити пошану до гуманітарного права, що спрямоване на захист цивільного населення в умовах війни та на заборону зброї, «яка завдає настільки жорстокі і марні страждання». Святий Престол, за його словами, сподівається, «що держави зможуть досягти подальшого розвитку міжнародного гуманітарного права, щоб адекватно врахувати особливості сучасних збройних конфліктів та фізичні, моральні та духовні страждання, якими вони супроводжуються, з метою повного усунення конфліктів».

Зброя не гарантує миру

Державний Секретар Святого Престолу підкреслив, що прагнення миру та безпеки не можна втілити ні військовими засобами, ані володінням ядерною зброєю та іншою зброєю масового знищення. Конфлікти, за його словами, завжди завдають страждання усім сторонам. «В цій перспективі, – наголосив він, – Святий Престол переконливо заохочує держави докладати зусилля у сфері роззброєння та контролю над озброєннями та прямувати до тривалих домовленостей на шляху до миру, зокрема, у сфері ядерного роззброєння. Якщо твердження про те, що всі ми є братами і сестрами, є дійсним, то як ядерне стримування може бути основою етики братерства та мирного співіснування між народами?».

Індивідуальна відповідальність і здатність почуватися братами й сестрами

Наближаючись до висновку, кардинал П’єтро Паролін зазначив, що для того, аби змінити напрямок і здійснити потрібні дії щодо процесів, які відбуваються в міжнародному співтоваристві, недостатньо говорити про свої зобов'язання, але необхідно підготувати ефективний проект, здатний дати відповідь на проблеми постпандемії. «Додатковим елементом, – підкреслив він, – є індивідуальна відповідальність та здатність почуватися братами і сестрами, тобто вчиняти власними потреби інших за допомогою взаємності стосунків, що долає ізоляцію та залучає держави, приватних осіб та міжнародні організації».

16 квітня 2021, 14:09