Шукати

Vatican News
китайські католики китайські католики  (AFP or licensors)

На два роки поновлено Тимчасову Угоду між Святим Престолом і Китаєм

Про це оголошено сьогодні. Про рації цього порозуміння йдеться у статті в часописі «L'Osservatore Romano».

VATICAN NEWS

Тимчасову Угоду між Святим Престолом і Китайською Народною Республікою пролонговано «ще на два роки». Про це йдеться в комюніке, поширеному Прес-службою Святого Престолу в день, коли мала завершитися його дія. «Святий Престол, вважаючи що початок застосування згаданої Угоди, що має фундаментальну церковну й душпастирську вартість, був позитивним, завдячуючи добрій комунікації та співпраці між сторонами в обумовленій сфері, має намір й надалі вести відкритий і конструктивний діалог задля сприяння життю Католицької Церкви та добру китайського народу», – читаємо в заяві.

Комюніке супроводжується розлогою статтею у ватиканському часописі «L’Osservatore Romano», в якій пояснюються причини такого рішення. «Обидві сторони, – читаємо в ній, – оцінили різні аспекти її застосування та погодилися шляхом обміну вербальними нотами пролонгувати її дію на наступні два роки, до 22 жовтня 2022 року».

Головним завданням Угоди є «підтримати та сприяти звіщенню Євангелія» в Китаї, «відбудовуючи повну та видиму єдність Церкви». Питання призначення єпископів та єдності єпископів з Наступником святого Петра «має фундаментальну важливість у житті Церкви, як на місцевому, так і на вселенському рівні». Саме це дало натхнення переговорам та було в центрі приготування угоди, аби крок за кроком забезпечити «як єдність віри та сопричастя між єпископами, так і повноцінне служіння для добра католицької спільноти Китаю. Сьогодні вже, вперше після багатьох десятиріч, всі єпископи в Китаї перебувають у сопричасті з Єпископом Риму та, завдяки імплементації Угоди, більше не буде нелегітимних свячень».

У статті пояснюється, що Угода не розглядала «всі відкриті питання чи ситуації, що досі викликають стурбованість Церкви», але «виключно питання призначення єпископів». Цитуючи нещодавню доповідь Державного Секретаря кардинала П’єтро Пароліна під час конференції Папського Інституту Закордонних Місій у Мілані, стаття згадує і про те, що навколо події виникли деякі непорозуміння. Чимало з них з’явилися внаслідок приписування угоді «цілей, яких вона не має», або пов’язуючи її з «політичними питаннями, що не мають нічого спільного з Угодою».

Підписання, звершене в Пекіні у вересні 2018 року, «становить кінцеву точку тривалого шляху», але є «також і насамперед, відправною точкою для ширших і далекоглядних порозумінь». Тимчасова Угода, текст якої «з огляду на її експериментальний характер, за обопільною згодою зберігався засекреченим, є плодом відкритого та конструктивного діалогу». Цього «діалогуючого підходу підтримуваного пошаною та дружбою, дуже бажав і підтримував його» Папа Франциск, який «добре усвідомлює рани, завдані в минулому сопричастю Церкви, і після років тривалих переговорів, які розпочали та провадили його попередники, в безсумнівній послідовності мислення з ними, відновив повне сопричастя з китайськими єпископами, висвяченими без папського мандату та авторизував підписання Угоди про призначення єпископів, чернетку якої, серед іншого, затвердив ще Папа Венедикт XVI».

«З боку деяких ділянок міжнародної політики, – читаємо в статті, – чинилися спроби аналізувати дії Святого Престолу переважно в світлі геополітичної герменевтики. У випадку Тимчасової Угоди, натомість, для Святого Престолу йдеться про глибоко еклезіологічне питання». Крім того, «існує повне усвідомлення» того, що цей діалог «сприяє пліднішому шуканню спільного добра на користь всієї міжнародної спільноти».

Щодо здобутих результатів, було призначено двох нових єпископів, тривають процеси призначення інших єпископів. І хоч зі статистичної точки зору «це не здається великим досягненням, однак, це є добрим початком у сподіванні на те, що поступово вдасться досягти інші позитивні цілі». Також і через те, що надзвичайний стан в охороні здоров’я, викликаний пандемією, вплинув на контакти між двома сторонами та на застосування Угоди.

«Застосування Угоди з ефективною і дедалі активнішою участю китайського єпископату має, отже, велике значення для життя Католицької Церкви в Китаї та, як наслідок, для Вселенської Церкви. У цьому ж контексті слід поміщати і душпастирську мету Святого Престолу допомогти китайським католикам, поділеним протягом тривалого час, виявити сигнали примирення, співпраці та єдності задля оновленого та ще ефективнішого звіщення Євангелія в Китаї».

«Необхідно визнати, – підсумовує стаття, – що залишається немало ситуацій великого страждання. Святий Престол їх глибоко усвідомлює, бере їх до уваги та не занедбує звертати увагу китайського уряду з метою сприяти пліднішому здійсненню релігійної свободи. Попереду ще далека й не позбавлена труднощів дорога». Святий Престол сподівається, що Тимчасова Угода та її пролонгація «причиняться до вирішення питань спільного зацікавлення, які досі залишаються відкритими, зокрема, в тому що стосується життя католицьких громад у Китаї, як також сприяння міжнародній панорамі миру в період, коли переживаємо чимало проявів напруження на світовому рівні».

Опрацював о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ

22 жовтня 2020, 12:14