Кардинал Равазі про Енніо Морріконе: Він вмів виражати невимовне
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
Вранці, 6 липня 2020 р., світ облетіла звістка про те, що перестало битися серце 91-річного композитора, аранжувальника й диригента Енніо Морріконе, одного з найвідоміших авторів музики для кінематографу, двічі нагородженого «Оскаром». Минулого року він отримав від Папи Франциска золоту медаль понтифікату за «надзвичайний мистецький внесок, що мав також релігійний характер». Нагороду йому вручив кардинал Джанфранко Равазі, Голова Папської Ради в справах культури, який в інтерв’ю для Радіо Ватикану – Vatican News підкреслив, що в своєму розмаїтті, музика Морріконе виражала духовність і релігійність.
Мова, що розповідає таїнство
Відповідаючи на запитання нашого колеги про те, ким Енніо Морріконе був для культури нашого часу, кардинал зауважив, що завдяки різним зустрічам він добре знав маестро, маючи про нього чимало спогадів. «Мушу визнати, що не лише величезний кінематографічний пласт буде пам’ятатися про нього. Знаємо, наскільки він був оригінальним і значущим у цій сфері, насамперед, в тому що стосується католицького світу, фундаментальним прикладом чого є фільм “Mission”, але я повинен згадати про Морріконе принаймні дві особливі події, що були виразно духовними. З одного боку – зустріч і перебування з ним протягом кількох днів у Польщі, коли він готував ораторію на честь Івана Павла ІІ. Друга подія – це нещодавня зустріч 15 квітня 2019 року, коли я вручив йому від імені Папи Франциска золоту медаль за його музичну спадщину. Ці дві події засвідчили те, що він завжди підкреслював – його віру».
Голова Папської Ради в справах культури зауважив, що композитор неодноразово говорив йому про своє бажання творити також сакральну чи в широкому значенні релігійну музику. І в його музиці не бракувало цього духовного та релігійного виміру. «Цей аспект був всередині нього: творити музику як таку, саме так, як він її виражав, проходячи через розмаїття найнемислиміших жанрів», – зазначив кардинал Равазі, підкреслюючи, що «велика музика, яку він пропонував, має в собі те, що було підтверджене великою традицією, тобто, що музика є мовою трансцендентності, мовою, яка розповідає таїнство. Навіть коли промовляє по-мирському, її краса є чимось таким, що щабель за щаблем веде нас до вічного та нескінченного».
Виразити невимовне та невидиме
Як зазначив журналіст, в творчості Морріконе музика є не лише коментарем, але й дійовою особою поряд з образом. Відповідаючи на це, Голова Папської Ради в справах культури зазначив, що це один з аспектів, який заслуговує особливого наголосу, а саме, його ставлення до звукового коментаря. Кардинал Равазі розповів, що одного разу запросив маестро на пленарну зустріч очолюваного ним відомства, щоб виступити на тему краси, посилаючись на свій досвід музиканта.
«Він сказав деякі дуже оригінальні речі. Існує дві форми досвіду, з одного боку – слуховий досвід, тобто, музика, в якій фундаментальним є слухання, а з іншого – візуальний аспект, який є відкриванням того, як музика викликає, пробуджує інтуїцію, спроможна представити факти. Коли переглядаємо фільми, музику до яких писав Енніо Морріконе, то спонтанно згадується не лише візуальний вимір, але також і звуковий. Існує музична нитка, що прямує пліч-о-пліч з візуальною, тісно переплітаючись між собою», – зауважив кардинал Джанфранко Равазі, стверджуючи, що саме за це ми повинні бути вдячними маестро, віруючі і невіруючі, але, насамперед, «віруючі, до яких і він належав, за те що зумів висловлювати невимовне і невидиме водночас, що і є душею релігії».
