Шукати

Vatican News

Лікарняні капелани – свідки присутності милосердного Господа в час пандемії

В інтерв’ю для ватиканської газети «L’Osservatore Romano» монсеньйор Даріуш Ґєрс, що працює в Дикастерії служіння цілісному людському розвитку, ділиться своїми роздумами про незаміниму роль лікарняних капеланів у духовній підтримці медперсоналу й хворих під час пандемії Сovid-19.

Gianluca Biccini / Світлана Духович – Ватикан

«Лікарняні капелани в цей час пандемії представляли й надалі представляють присутність Бога, який обнімає і любить у палатах страждання». У цьому переконаний монсеньйор Даріуш Ґєрс, чиновник Дикастерії служіння цілісному людському розвитку, відповідальний за цю душпастирську сферу в рамках Ватиканської комісії Сovid-19, створеної Папою Франциском. 

Польський священик висловив, насамперед, вдячність всім працівникам сфери охорони здоров’я, які «віддано і жертовно здійснювали свою працю, ризикуючи життям», а також лікарняним капеланам, які разом із співпрацівниками-дияконами, богопосвяченими особами та мирянами намагалися, серед численних труднощів, підтримувати і супроводжувати медперсонал і пацієнтів. «Ми вдячні за їхні мовчазні і невпинні зусилля у наданні надії, підтримки, утішення і там, де це можливо, супроводу Святими Тайнами для спасіння душ», – додав він.

Свідчення присутності Бога

Ця місія, за словами монсеньйора Ґєрса, особливо потрібна, коли люди перебувають на ізоляції, аби уникнути поширення інфекції. «Бог, який ніколи не ізолює себе від людини, –зауважив він, – відправляє Своїх співробітників до лікарень, будинків престарілих та хоспісів, державних та приватних медичних установ, аби зустріти людей, яких Він любить. Ми вдячніїм за постійну присутність, за самовідданість та близькість, яку вони щодня пропонують тим, хто потребує допомоги. Вони є відчутним свідченням присутності Господа Ісуса, Божественного Лікаря, який обіймає, доторкається, втішає, лікує і не втомлюється надаватиопіку й благословення. Багато хто ризикує своїм життям, коли після отримання дозволів, з усіма необхідними захисними засобами, вони потрапляють у палати для важкохворих, постраждалих від Covid-19. І те саме відбувається в будинках для літніх людей, в пансіонатах для людей з розумовими відхиленнями, в оздоровчих спільнотах для наркозалежних. Їхнюприсутність цінують усі: пацієнти, медичний персонал та родини».

Апостоли молитви

Отець Даріуш Ґєрс додав, що лікарняні капелани є також апостолами молитви, тому там, де вони не можуть бути присутніми фізично, вони присутні молитовно, будучи переконаними, що таким чином вони несуть розраду милосердного Христа в місця страждання: Він дійсно присутній, коли вони відправляють Святу Месу в каплицях, які стають пульсуючим серцем медичних структур. Навіть якщо в умовах ізоляції вірні не брали фізичної участі в богослуженнях, вони були присутні духовно, і тому Христос присутній серед виснажених хворих та медичних працівників, втомлених від праці. 

Свідчення, здатне змінити життя

Відповідальний за лікарняних капеланів у Дикастерії служіння цілісному людському розвитку зазначив, що в період кризи, зважаючи на те, що доступ до хворих обмежений, багато капеланів змогли приділити більше уваги духовній та психологічній підтримці медичних працівників, які особливо потребують допомоги. Таке свідчення, за його словами, здатне змінити життя і багато лікарів і медсестер завдяки йому відновили свої стосунки з Богом.

Капелани також потребують підтримки 

Монсеньор Діріуш Ґєрс підкреслив, що капелани лікарень – це також люди і вони потребують підтримки, насамперед, молитовної, ввіряючи їх покрову і заступництву Пречистої Діви Марії, Спасительки хворих; але також і професійної допомогою: багато психологів запропонували надати їм підтримку, аби допомогти їм впоратися з емоційним та фізичним напруженням, викликаним цією надзвичайною ситуацією. Священик вказав також на важливість того, аби на місцевому рівні єпископи надавали необхідну підтримку всім, хто бере участь у душпастирській опіці лікарень.

24 липня 2020, 12:07