Папа духовенству Португалії: благодатний час для євангелізації
о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан
У середу, 2 серпня 2023 р. розпочалась 42-а Апостольська подорож Папи Франциска, яка присвячена Світовому дню молоді в столиці Португалії місті Лісабон. Завершальною подією першого дня візиту стала зустріч з єпископами, духовенством, чернецтвом і семінаристами, що відбулася в колишньому монастирі єронімітів. Під час богослужіння Вечірні Святіший Отець виголосив проповідь, присвячену покликанню апостолів (пор. Лк. 5,1-11), яке відбувається за дією Божої благодаті (пор. 2 Тим. 1,9) та вимагає від нас зробити три вибори, до яких закликає Христос.
Дарувати світу Євангельську надію
На початку проповіді Папа зазначив, що Христос зацікавлений у тому, щоб принести Божу близькість саме до тих місць і ситуацій, в яких люди живуть, боряться та сподіваються, часом зазнаючи невдачі, як ті рибалки, котрі були втомленими й засмученими через те, що вночі нічого не зловили. «Інколи під час нашої церковної подорожі ми можемо відчувати подібну втому, коли здається, що тримаємо в руках лише порожні сіті. Це досить поширене відчуття в країнах із давньою християнською традицією, які переживають багато соціальних і культурних змін і дедалі більше позначені секуляризмом, байдужістю до Бога, дедалі більшою віддаленістю від практики віри. Це небезпека, яку несе дух світу. І це часто посилюється розчаруванням і гнівом, які дехто має до Церкви, іноді через наше погане свідчення та скандали, що спотворили її обличчя, і які закликають нас до смиренного та постійного очищення, починаючи з крику болю жертв, яких завжди слід приймати та вислухати», – сказав Святіший Отець, зауваживши, що Господь бере свою Церкву за руку як улюблену наречену, піднімає її, щоб пробудити нову надію.
Далі Христос закликає відчалити на глибінь та закинути сіті на ловитву (пор. Лк. 5,4). «Наново закинути сіті та обійняти світ надією Євангелія: ось до чого ми покликані! Не час зупинятися і здаватися, швартувати човен до берега чи озиратися назад; ми не повинні тікати від нашого часу, бо він нас лякає, та шукати пристановища у формах та стилях минулого. Ні, це час благодаті, який Господь нам дає, щоб вирушити в море євангелізації та місії», – наголосив Папа Франциск, додаючи, що для цього потрібно зробити три вибори, натхненні Євангелієм.
З молитвою та проповіддю відчалити на глибінь
Перший заклик та євангельський вибір стосується потреби відчалити на глибінь. За словами Святішого Отця, щоб наново закинути сіті у море, нам потрібно залишити береги розчарувань та інертності, дистанціюватися від того нудотного смутку та іронічного цинізму, які атакують нас перед лицем труднощів; необхідно перейти від поразництва до віри, як Симон, який, незважаючи на марну працю протягом всієї ночі, каже: «На Твоє слово закину сіті» (Лк. 5,5). «Але для того, щоб щодня довіряти Господу та Його слову, недостатньо слів, потрібно багато молитви», – наголосив Наступник святого Петра, додаючи, що «тільки в адорації, тільки перед Господом ми знаходимо смак і запал євангелізації». Бо тоді долаємо спокусу вести «душпастирське служіння ностальгії та жалю» і маємо відвагу відплисти на глибінь, «без ідеологій і без світськості», надихаючись єдиним бажанням: «щоб Євангеліє досягло кожну людину». У цьому контексті він нагадав, зокрема, приклад святого Жуана де Бріто, лісабонця, який багато століть тому, серед різних труднощів, вирушив у Індію як місіонер, і почав одягатися та говорити як місцеві, лише б звіщати Ісуса. «Ми також покликані занурити свої сіті в час, в якому ми живемо, вести діалог з усіма, робити Євангеліє зрозумілим, навіть, якщо поводячись так, ми ризикуємо потрапити в бурю. Подібно до молоді, яка приїжджає сюди з усього світу, щоб кинути виклик гігантським хвилям, також і ми без страху виходімо в море; не біймося долати відкрите море, бо серед шторму та супротивних вітрів Ісус виходить нам назустріч і каже: “Заспокойтесь, – це Я, не страхайтеся!”» (Мт. 14,27)», – підкреслив Святіший Отець.
Спільне ступання вперед у Церкві
Другий вибір стосується виміру спільності: разом реалізовувати душпастирство. За словами Папи, у євангельському уривку про покликання учнів ми бачимо, як рибалки спільно закидають сіті, а згодом кличуть інший човен, щоб разом витягнути улов. «Один означає самотність, замкнутість, претензію на самодостатність, двоє означає взаємини. Церква є синодальною, це сопричастя, взаємодопомога, спільний шлях. Це мета поточного Синоду, який проведе своє перше засідання у жовтні. У човні Церкви повинно бути місце для всіх: усі охрещені покликані зайти в нього та закинути мережі, особисто зобов’язуючись проповідувати Євангеліє», – сказав він, зазначаючи, що це великий виклик, особливо в контексті, в якому священики та богопосвячені особи є втомленими, тому що душпастирські потреби зростають, а їх стає дедалі менше. «Однак ми можемо дивитися на цю ситуацію як на можливість залучити мирян із братнім ентузіазмом і здоровою душпастирською креативністю. Мережі перших учнів, таким чином, стають образом Церкви, яка є людською, духовною та душпастирською мережею стосунків», – зауважив Святіший Отець. Він закликав єпископів перебувати в єдності зі своїми священниками та Божим людом, священників в єдності один з одним, а також всю Церкву бути одністю: священники, богопосвячені особи та миряни в підтримці один одного.
Виявляти радість Духа, звільняючись від різних форм темряви
Нарешті, третій вибір: стати ловцями людей. «Ісус довіряє своїм учням місію відплисти в глибоке море світу. Часто в Святому Письмі море асоціюється з місцем зла і ворожих сил, над якими люди не можуть панувати. Тому ловити людей і витягувати їх із води означає допомагати їм знову піднятися з місця, в якому вони тонули, рятувати їх від зла, яке загрожує їх втопити, воскрешати їх від усіх форм смерті», – вів далі Папа Франциск. За його словами, Євангеліє є звіщенням життя серед моря смерті, свободи серед виру рабства та світла у безодні темряви. «Нам, як Церкві, довірено завдання зануритися у води цього моря, опускаючи сіті Євангелія, не вказуючи пальцем, але несучи людям нашого часу пропозицію нового життя, життя Ісуса: нести Євангеліє в мультикультурному суспільстві; наближувати Отця в ситуаціях нестабільності та бідності, які зростають, особливо серед молоді; нести любов Христа туди, де сім’я є крихкою, а стосунки – пораненими; передавати радість Духа там, де панує деморалізація і фаталізм», – наголосив Святіший Отець.
На завершення він подякував присутнім за їхній приклад та постійність, висловивши мрію про Церкву у Португалії як про «безпечну гавань» для кожного, хто стикається з бурями життя. Після спільної молитви Папа Франциск відбув до Апостольської нунціатури.
