Папа про особливу місію католицьких структур охорони здоров’я
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Охорона здоров’я християнського спрямування має обов’язок захищати право на лікування найслабших верств суспільства, віддаючи перевагу тим місцям, де люди, які найбільше страждають, отримують найменше лікування, також і тоді, коли це вимагатиме переорієнтації послуг. Такими думками поділився Папа Франциск, приймаючи у четвер, 13 квітня 2023 р., делегацію італійської Релігійної асоціації соціально-медичних закладів, яка залучена в управління медичними закладами християнського спрямування, які він порівняв із «заїздами милосердного самарянина».
Славна історія та новий контекст
Святіший Отець зазначив, що релігійна охорона здоров’я в Італії має славну та багатовікову історію. Чимало святих були «авторитетними свідками», які зуміли розпізнати хворого Христа та послужити Йому. «Вдячні за минуле, відчуваємо покликання населяти теперішнє дієвими зусиллями та пророчим духом», – сказав він, пропонуючи замислитися над тим, яке завдання медичні заклади релігійного спрямування мають «у контексті, яким є італійський, де існує національна служба охорони здоров’я, яка зі свого покликання є універсалістською, тобто, покликаною забезпечити лікування для всіх».
За словами Папа, щоби дати відповідь на це запитання, потрібно «відновити основоположну харизму католицької охорони здоров’я», щоб могти «застосовувати її в новій історичній ситуації». Це вимагає також чинити розпізнання і приймати відважні рішення, беручи до уваги той факт, що не є легко утримувати структури. «Як Церква, – сказав він, – ми покликані відповісти, насамперед, на запит на здоров’я від найубогіших, відкинених і тих, хто з причин економічного чи культурного характеру, не отримують належної уваги до своїх потреб».
Обов’язок християнської охорони здоров’я
У цьому контексті Єпископ Риму звернув увагу на те, що в Італії набирає обертів криза охорони здоров’я, особливо в регіонах, позначених важкими суспільно-економічними труднощами. Багато людей не отримують належне лікування через тривалі черги на отримання послуг, навіть і тоді, коли йдеться про нагальні консультації. У лікарнях зростає тенденція якнайшвидше виписувати хворих, віддаючи перевагу лікуванню гострих форм і занедбуючи хронічні патології. Існує загроза «прихованої евтаназії», коли похилі віком не мають змогу отримувати належні ліки.
«Охорона здоров’я християнського спрямування має обов’язок захищати право на лікування, особливо найслабших верств суспільства», – наголосив Папа, підкреслюючи, що кожен хворий потребує допомоги. Іноді й багатий може бути самотнішим і покинутішим, ніж бідний, але фактом є те, що сьогодні кращий доступ до лікування має той, хто розпоряджається більшими економічними ресурсами. «Отож, думаючи про різні згромадження, які в різних історичних епохах народилися з відважними харизмами, запитуймо себе: а що ці засновники зробили би сьогодні? Першочерговою місією релігійних медичних закладів є заопікуватися тими, хто відкинутий мов непотріб медичною економікою чи певною сучасною культурою», – сказав Святіший Отець, визнаючи, що ця дійсність є складною та вимагає об’єднання зусиль, творячи відповідні мережі, а також наважитися ризикнути «ступити на нові шляхи».
Всеохоплюючий підхід
Врешті, Наступник святого Петра заохотив дбати про «цілісне лікування», що не занедбує духовну та релігійну підтримку пацієнтів і їхніх сімей, як і медичного персоналу. «Також і в цьому медичні заклади християнського спрямування повинні бути прикладом», – підкреслив він, наголошуючи на тому, що потрібно проявляти «всеохоплюючу увагу до особи». «Ніхто, – сказав він, – ніхто не повинен почуватися самотнім у хворобі! Навпаки, нехай кожен знайде підтримку в своїх запитаннях про сенс і допомогу в тому, щоби з християнською надією пройти іноді тривалою та важкою дорогою хвороби».
