Папа: На дорозі віруючого ніколи не повинно забракнути надії

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

«Як же прекрасно бачити, що протягом цих півстоліття діяльності ви перейшли від того, щоби бути “почесною палацовою гвардією” до честі бути “на служінні” паломничаючого людства», – сказав Папа Франциск, зустрічаючись у суботу, 8 січня 2022 р., з членами Асоціації святих Петра і Павла, щоби разом з ними скласти подяку Богові за 50 років діяльності згуртування.

Ця асоціація постала 1971 року рішенням святого Папи Павла VI з метою зберегти духовну спадщину та ідеали розпущеної роком раніше Палатинської почесної гвардії. Успадкувавши гасло цього військового формування «Стійко зберігаємо вірність наших батьків», членами асоціації є римські католики, які «прагнуть давати особливе свідчення християнського життя, апостольства та вірності Апостольській Столиці» (Статут, 1) через розмаїту діяльність культурного та харитативного характеру і через служіння, здійснюваного в базиліці Святого Петра у Ватикані та під час папських літургійних богослужінь.

Очі і серце Папи

Промовляючи до членів братства, Папа Франциск зауважив, що суть цих п’ятдесяти років історії передає назва часопису асоціації «Зустріч». «Завдяки вашому щоденному служінні ви стаєте ремісниками зустрічі, несучи в серці Ісусову ввічливість тим, хто входить до базиліки Святого Петра, потребує якоїсь підказки чи усмішки, щоби почуватися як удома», – сказав він, цитуючи слова святого Івана ХХІІІ, який казав: «Я свої очі вкладаю у ваші очі, моє серце ставлю поряд з вашим».

Погляд у майбутнє

У цьому світлі Папа поділився кількома вказівками на майбутнє, аби це цінне служіння «й надалі залишалося свідченням для тих, кого зустрічатимете, в контексті, в якому ще відчуватимуться наслідки пандемії», які він підсумував словами: «Розпочнімо наново зі ще більшою людяністю, дивлячись на Ісуса з надією в серці».

За словами Святішого Отця, слід наново розпочати, зробивши пережите скарбом, зважаючи на те, що всі ми трішки змінилися, але завжди готові залишатися вірними. А змінилися ми всі, бо завдяки пережитому ми усвідомили, що «насправді вартісними в житті є людські стосунки». Погляд, зосереджений на Ісусі, є заохоченням свідчити віру «звіщаючи, що наше конкретне життя знаходить своє коріння в людській природі Ісуса», а тому краще пізнання Його життя, того, що Він сказав, як творив стосунки з іншими є «основою для того, щоби відкривати, як сьогодні жити по-людському». Врешті, на дорозі віруючого «ніколи не повинно забракнути надії», бо ми «прищеплені до Христа через Хрищення», в нас перебуває Його присутність, Його світло та Його життя.

«Ввіряю Марії, Вірній Діві, вас, дорогі члени асоціації, і ваших рідних, від яких ви забираєте трохи свого часу, щоби великодушно присвятити його Апостольській Столиці, й усіх дорогих вашому серцю людей», – сказав Папа, завершивши своє слово молитвою до Пресвятої Богородиці.