Шукати

Папа: Ми ніколи не повинні забувати про людське обличчя міграції

Папа Франциск звернувся із посланням до Міжнародної організації з міграції з нагоди її 70-річчя. Його зачитав Державний Секретар П’єтро Паролін.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Нагальність пошуку шляхів для виходу з існуючих критичних ситуацій, важливість інтеграції, захист сімей мігрантів і викорінення причин, що ведуть до неврегульованої міграції. Такими є чотири зауваження-пропозиції, якими Папа Франциск ділиться у своєму відеопосланні з нагоди 70-річчя Міжнародної організації з міграції.

Допомагати кожному з огляду не невід’ємну гідність

Складаючи свої привітання, Глава Католицької Церкви згадує про те, що десять років тому, згідно з бажанням Венедикта XVI, Святий Престол прийняв рішення стати членом цієї організації. Мотиви цього рішення, за його словами, досі залишаються «дійсними та нагальними». Ними є утверджувати етичний вимір людського переміщення, дбати про участь Католицької Церкви через її мережу асоціацій в міжнародних послугах для людей, які переміщуються, надавати цілісну допомогу, без огляду на особу, на основі гідності, що притаманна кожному членові людського роду.

Йдеться не тільки і не стільки про мігрантів

Святіший Отець зазначив, що дискусія щодо мігрантів не стосується лише мігрантів, йдеться «про всіх нас, про минуле, теперішнє та майбутнє наших суспільств». Ми не повинні вражатися кількістю мігрантів, але зустрічатися з ними як з особами, «помічаючи їхні обличчя та вислуховуючи їхні історії», стараючись давати якнайкращу відповідь на їхні особисті та родинні ситуації, що вимагає «чимало людської чутливості, справедливості та братерства».

«Ми повинні уникнути дуже поширеної сьогодні спокуси: відкидати мов непотріб те, що завдає труднощів. Саме в цьому й полягає та “культура відкинення”, яку я неодноразово викривав», – зазначив Папа, зауваживши, що в більшості основних релігійних традицій знаходимо заохочення ставитися до інших так, як хочемо, щоб ставилися до нас, любити ближнього як себе самих, а також заохочення до гостинності. Й ці «загальновизнані цінності» повинні бути провідними в нашому ставленні до мігрантів.

Не лише адресати допомоги

«Ми часто чуємо про те, що держави роблять для прийняття мігрантів. Але так само важливо запитувати себе, які користі приносять мігранти в приймаючі громади, як вони їх збагачують?» – вів далі Святіший Отець, вказуючи на подвійні стандарти: на ринках праці в країнах із середньо-високими доходами праця мігрантів користується великим попитом і вітається, але загалом мігранти стають об’єктом відкинення та ворожого ставлення з боку багатьох громад, які їх приймають. Джерелом цього є «переважання економічних інтересів над потребами та гідністю людської особи», що проявилося під час пандемії: чимало базових послуг і робіт виконувалися мігрантами, які, в свою чергу, не отримали доступу до економічної допомоги, а навіть до базових медичних послуг і щеплень. Ще гіршого засуду заслуговує факт використання мігрантів як «обмінної монети» в політичній боротьбі.

Не втрачати людяності

«Базова нестача людської пошани на національних кордонах применшує нас усіх у нашій “людяності”. Поза межами політичних і юридичних аспектів неврегульованих ситуацій, ми ніколи не повинні втрачати з поля зору людське обличчя міграції і той факт, що понад географічними поділами кордонів ми є частиною одного людського роду», – наголошує Папа, пропонуючи чотири спостереження.

Насамперед, існує «нагальна необхідність знайти гідні дороги, щоби вийти із неврегульованих ситуацій». Адже чим більше існуватиме легальних шляхів, тим менше мігранти потраплятимуть у кримінальні сіті. В світлі того, що мігранти виявляють узи, що поєднують все людство, багатство культур і ресурс для взаємообміну, «фундаментальною є тема інтеграції», що завжди має двосторонній характер. Наступне зауваження стосується проблеми, пов’язаної з тим, що в багатьох країнах «робітникам мігрантам заперечуються блага та стабільність сімейного життя через юридичні перешкоди». Врешті, міжнародна спільнота повинна невідкладно вирішувати ситуації, що породжують неврегульовану міграцію, аби «міграція була проінформованим вибором, а не відчайдушною необхідністю», зокрема, створюючи такі соціально-економічні умови, щоби еміграція не була єдиним варіантом у пошуках миру, справедливості та безпеки.

«Ми ніколи не повинні забувати про те, що не йдеться про статистичні дані, але про реальних людей, життя яких стоїть на карті. Вкорінена в своєму віковому досвіді, Католицька Церква та її інституції й надалі виконуватимуть свою місію приймати, захищати, підтримувати та інтегрувати людей, які переміщуються», – запевнив Святіший Отець.

29 листопада 2021, 15:18