Шукати

Папа до Академії «За життя»: через пандемію побачити світ очима уразливих

Усвідомлення того, що життя та здоров’я є основними цінностями для всіх, заснованими на гідності людини, повинно спонукати до відповідних дій, спрямованих на подолання нерівності. На цьому наголосив Папа Франциск, звертаючись до учасників чергової Пленарної Асамблеї Папської Академії «За життя».

Світлана Духович – Ватикан

У понеділок, 27 вересня 2021 р., Папа Франциск прийняв на аудієнції учасників Пленарної Асамблеї Папської Академії «За життя», що відбувається у Ватикані від 27 до 29 вересня на тему «Громадське здоров’я у глобальній перспективі: пандемія, біоетика майбутнє». Звертаючись до присутніх, Святіший Отець зазначив, що в час пандемії ще гучніше зазвучало «волання землі та волання бідних», яке ми не можемо ігнорувати. Він вказав на необхідність розмірковувати й обговорювати проблеми, пов’язані з пандемією Covid-19, бо гіршим за цю кризу, було би змарнувати її.

Синергія дисциплін для відповіді на пандемію

Наступник святого Петра зауважив, що в сучасному суспільстві, особливо на Заході, існує тенденція забувати про глибокий взаємозв’язок, що існує як між людьми, так і між людством та природнім довкіллям. Протистояти цій тенденції, за його словами, можна завдяки синергії між різними науками, такими як біологія та гігієна, медицина та епідеміології, економіка та соціологія, а також антропологія та екологія. Окрім розуміння явищ, потрібно також визначити технологічні, політичні та етичні критерії щодо систем охорони здоров’я, сім’ї, праці та навколишнього середовища. Такий підхід є особливо важливим у сфері охорони здоров’я, «бо здоров’я і захворювання обумовлені не лише процесами природи, але й суспільним життям».

Пандемія – нагода змінити перспективу

Єпископ Риму підкреслив, що цей історичний момент, коли ми бачимо загрози для нашого здоров’я, повинен спонукати нас усвідомити, «що означає бути вразливими і щодня жити в непевності». «Таким чином, – додав він, – ми також братимемо відповідальність за жахливі умови, в яких живуть інші та якими ми до цього часу мало цікавилися, або й зовсім не цікавилися. Таким чином, ми навчимося не проектувати свої пріоритети на народи, що мешкають на інших континентах, де нагальнішими є інші потреби; де, наприклад, бракує не тільки вакцин, а й питної води та щоденного хліба». В цьому контексті Папа вказав на необхідність не тільки дбати про забезпечення справедливого й рівного доступу до вакцин, але й враховувати при цьому ширший контекст, застосовуючи ті ж критерії справедливості для потреб здоров’я та сприяння життю.

Долати нерівності

Розглядаючи здоров’я в його багатьох вимірах та на глобальному рівні, як підкреслив Папа, ми можемо краще зрозуміти взаємозв’язки між різними явищами, наприклад, взаємозв’язок між політичними, соціальними та екологічними стратегіями та здоров’ям людей. Спостерігаючи за тривалістю життя у різних країнах і в різних соціальних групах, можна побачити значну нерівність. «Ми стверджуємо, – наголосив він, – що життя та здоров’я, є однаковою мірою основними цінностями для всіх, заснованими на невід’ємній гідності людини. Але, якщо ці твердження не супроводжуються відповідними діями, спрямованими на подолання нерівності, то ми, насправді, погоджуємося з болючою дійсністю, що не всі життя є однаковими, а здоров’я не охороняється для всіх однаково». Святіший Отець зазначив, що саме тому варто підтримувати міжнародні ініціативи, спрямовані на створення глобального управління питаннями охорони здоров'я всіх жителів планети.

Християнська антропологія захищає життя

Папська Академія «За життя», як зауважив Папа, також може зробити цінний внесок, беручи участь у спільних ініціативах та у публічних дебатах. Для цього потрібно намагатися передавати зміст християнської антропології, натхненної Об'явленням, мовою, зрозумілою в сучасному суспільному контексті, щоб сучасники могли усвідомити, що право на життя – від зачаття до його природного завершення – є основоположним.

Святіший Отець нагадав, що сучасний світ характеризується «культурою відкинення немов непотребу», згідно з якою людське життя розглядається як проблема, як, наприклад, у випадку абортів або евтаназії. «Цим самим ми заперечуємо надію, – наголосив він. – Надію дітей, які несуть нам життя, що допомагає нам прямувати вперед, і надію, що міститься в корінні, яке нам дають похилі віком».

В цьому сенсі Єпископ Риму дав високу оцінку дослідженням, здійсненим останніми роками Папською Академією «За життя» на тему впливу нових технологій на життя людини, сприяючи тому, щоб наука дійсно служила людині, а не людина науці.

27 вересня 2021, 13:40