П’ять років тому Папа відвідав біженців та мігрантів на острові Лесбос
Francesca Sabatinelli / Світлана Духович – Ватикан
Подорож Папи Франциска на острів Лесбос, що відбулася 16 квітня 2016 року, була позначена сумом, а не радістю від зустрічі. Про це він говорив журналістам на борту літака, ще перед тим, як торкнутися грецької землі. Разом з Главою Константинопольської Православної Церкви Патріархом Вартоломеєм І та Главою Елладської Православної Церкви архиєпископом Єронімом ІІ, Святіший Отець пройшов серед наметів табору біженців «Mòria», аби запевнити численних біженців і мігрантів у своїй близькості та закликати світ не закривати очі на страждання тих, хто змушений «тікати від ситуацій конфлікту та переслідування».
Заклик Папи не втрачати надію
Під час того візиту Папа Франциск згадував жахіття смертей дорослих та дітей у морі, «жертв нелюдських переправлень, що зазнали насилля мерзенних катів». Він говорив також про щедрість грецького народу, здатного відгукнутися на страждання інших людей, «незважаючи на серйозні труднощі, з якими він стикається». Папа закликав міжнародне співтовариство чинити так само: Європа, батьківщина людських прав, повинна наслідувати приклад Милосердного Самарянина, «виявляючи милосердя до потребуючих», та докладаючи зусилля в усунення причин цієї драматичної дійсності.
«Сьогодні хочу залишити вам наступне послання: не втрачайте надії! – звернувся Папа Франциск до мешканців табору. – Найбільший дар, яким можемо взаємно обдарувати один одного – це любов: милосердний погляд, готовність вислухати та зрозуміти один одного, слово підбадьорення, молитва. Ви можете ділитися цим даром одні з одними».
Спільна декларація та заклик до солідарності
Троє релігійних лідерів підписали на острові Лесбос декларацію, в якій закликали відповісти на гуманітарну трагедію мігрантів «солідарністю, співчуттям, великодушністю та негайним й ефективним залученням ресурсів», бо «захист життя людей є пріоритетом». Вони звернулись до міжнародного співтовариства із закликом ліквідувати небезпечні маршрути подорожей, що перетинають Егейське море та все Середземномор'я, запровадити «безпечні процедури переселення», вчинити «захист життя людей пріоритетом і підтримувати на всіх рівнях інклюзивну політику, яка повинна поширюватися на всі релігійні громади».
Останніми словами Папи Франциска перед поверненням були слова молитви за мігрантів, а його останній жест був пророчим: разом з ним на борт літака піднялися три сім’ї біженців (загалом 12 осіб), серед яких були також неповнолітні.
Історія Нур І Хасана
Однією з тих сімей було сирійське подружжя Нур і Хасан, що мали дворічного сина. Нур мала тоді 31 рік, вона втекла зі своєї сім’єю з периферії Дамаску. З Туреччини на гумовому човні вони дісталися до Лесбосу. Сьогодні Нур мешкає разом зі своєю сім’єю в Римі й працює біологом у Ватиканській педіатричній лікарні Дитятка Ісуса. «Я дякую Папі Франциску, – зазначила вона в інтерв’ю для Vatican News, – за все, що він зробив для нас, змінивши наше життя та долю». Нур розповіла, що лише 24 години перед тим їм повідомили про те, що їх візьмуть до Риму. Вона пригадує перебування на борту зі Святішим Отцем, який завжди усміхався і показував журналістам малюнок, який йому подарував один хлопчик в таборі «Mòria». Тоді вона майже нічого не знала про Ватикан, бо вона – мусульманка.
Нескінченна трагедія мігрантів на острові Лесбос
Подорож Глави Католицької Церкви до Лесбосу відкрила перший гуманітарний коридор з Греції. Від того часу Спільнота святого Егідія, яка організувала переправлення до Риму трьох сімей на борту літака з Папою, ніколи не покидала мігрантів Лесбоса. Не забуває про них і Святіший Отець, який 2019 року доручив Апостольському Елемозинарію кардиналу Конраду Краєвському відвідати острів. Через кілька місяців, завдяки співпраці Спільноти святого Егідія та Апостольської Елемозинерії, з Лесбосу до Італії переправили ще 43 особи.