Папа: Голосу народу не повинно бракувати в Церкві та суспільстві
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Трапилося щось, чого я не очікував, тому хочу подякувати вам за це. Існує певна група, яка, правдоподібно, має добрі наміри, що називається “Покоління Франциска” і яка в певний спосіб слідкує за тим, що я роблю, що говорю і, як здається, бажає мені добра, не нападає, не говорить про мене зле та використовує сказане мною, щоби чинити добро», – говорить Папа Франциск у відеопосланні, скерованому до тих, які приєдналися до ініціативи Буенос-Айреського душпастиря, приуроченої до восьмої річниці його понтифікату.
Святіший Отець стверджує, що назва «Покоління Франциска» є «перебільшенням», однак, похвальним є те, що своїм щоденним стилем група обрала «культуру зустрічі». Її учасники використали річницю обрання свого колишнього архипастиря на Петрове служіння, аби поширити ініціативу о. Хосе Марії Ді Палола, відомого як «отець Пепе», що має назву «Пророк нашої землі». Священик, який душпастирює у «villas miserias», нетрях Буенос-Айреса, запропонував зібрати вітання для Папи, яких надійшло понад 100 тисяч, згуртувавши як політиків, так і мешканців бараків на периферії, представників світу спорту, мистецтва й профспілок і простих злидарів, які перебиваються принагідними заробітками. Несподіваний «хор голосів» зворушив Папу Франциска, що завжди чутливий до випадків, коли промовляє народ.
«Ми часто звикли приймати рішення без консультацій з народом (...), як у парафіяльному житті, коли парох не радиться з народом, так і в житті регіону, коли губернатор не радиться з народом, чи то в дієцезії, коли єпископ не консультується з народом, так і на національному рівні, коли влада не радиться з народом, також і у випадку важливих і дискусійних законів, які стосуються моралі», – зауважив Святіший Отець.
Саме тому Папа Франциск вважає важливим жест отця Пепе, бо він виявився «здатним розворушити серця просто тому, що є автентичним», через що послужив для того, щоби стати засобом слухання народу, який, у дійсності, є «єдиним сувереном», бо влада легітимізується народом:
«Не забувайте, ніколи не помиляємося, якщо радимося з народом, це завжди дійсне в цивільному правопорядку, але також не помиляємося ніколи, якщо в Церкві прислухаємося до святого вірного Божого люду, який дає тривалість вірі та робить це своєю рідною мовою».
