Шукати

Vatican News
2021.02.08 зустріч з дипломатичним корпусом 2021.02.08 зустріч з дипломатичним корпусом  (Vatican Media)

Папа дипломатичному корпусу: Світ потребує братерства як і вакцин

Під час щорічної зустрічі з дипломатичним корпусом Глава Католицької Церкви поділився думками щодо актуальної ситуації в світі, звернувши, зокрема, увагу на різні виміри кризи, які переживаємо в медичній сфері, в суспільно-політичному житті, в економіці та охороні довкілля.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

«Дорогі Посли, 2021 рік – це час, який ми не повинні втратити. І він не буде розтрачений мірою того, наскільки великодушно та старанно зуміємо співпрацювати. У цьому сенсі вважаю, що братерство є справжніми ліками від пандемії та багатьох лих, які нас уразили. Братерство та надія є ліками, яких світ сьогодні потребує так само, як і вакцин», – цими словами Папа Франциск підсумував свою щорічну промову до дипломатичного корпусу, акредитованого при Святому Престолі. Традиційна на початку року зустріч з дипломатами відбулася у понеділок, 8 лютого 2021 р., в Залі благословень Апостольського палацу в Ватикані.

Станом на сьогодні 183 держави підтримують дипломатичні стосунки зі Святим Престолом, до яких слід додати Європейський Союз та Суверенний Мальтійський Лицарський Орден, 88 Посольств мають осідки в Римі, як також представництва при Святому Престолі Ліги Арабських Держав, Міжнародної Організації Міграції та Високого Комісаріату ООН з питань біженців.

Близькість, незважаючи на дистанцію

Подякувавши присутнім за те, що зібралися, Святіший Отець зазначив, що зустріч відбувається в просторішому, ніж зазвичай, приміщенні, аби гарантувати можливість дотримання дистанції. Однак, йдеться лише про фізичну дистанцію, оскільки факт цієї зустрічі символізує «близькість і взаємну підтримку, які повинні бути натхненням для сім’ї націй», що в цей період пандемії є «ще більше зобов’язуючим».

«Без сумніву, всі прагнемо якнайшвидше відновити контакти з фізичною присутністю, й наше перебування сьогодні тут має намір стати знаком добрих побажань у цьому напрямку. Таким же є моє прагнення якнайшвидше відновити Апостольські подорожі, починаючи від Іраку, запланованої на березень», – мовив Глава Католицької Церкви, зауваживши, що подорожі становлять важливий аспект дбання Наступника святого Петра про Божий люд, як також діалогу Святого Престолу з державами. А крім того, вони є слушною нагодою поглиблювати діалог з іншими релігіями, що є важливим елементом зустрічі між народами і культурами. Не менш важливими він назвав міжнародні угоди, що дають змогу поглиблювати стосунки і сприяють праці Церкви для блага народів, перерахувавши ті, які були укладені чи набрали чинності минулого року.

Недуги світу

Далі Папа зазначив, що рік, який нещодавно закінчився, залишив по собі «тягар страху, знеохочення, відчаю та чимало жалоби». Він запустив «спіраль віддалення та взаємної підозри та спонукав держави зводити бар’єри», так що «взаємосполучений світ», до якого ми звикли, поступився світові, «наново фрагментованому та поділеному». Однак, наслідки пандемії є «справді глобальними», посиливши наслідки існуючих криз як от кліматична, продовольча, економічна та міграційна. Ситуація спонукала створити Ватиканську Комісію Covid-19, завданням якої є координувати відповідь Святого Престолу та Церкви в доланні цих наслідків.

«Від самого початку, в дійсності, стало очевидним, що пандемія значно вплинула на стиль життя, до якого ми звикли, зменшивши утверджені зручності та гарантії. Вона ввела нас у стан кризи, показавши обличчя світу, хворого не лише через вірус, але також у довкіллі, в економічних і політичних процесах, а ще більше – в людських стосунках. Вона висвітлила загрози та наслідки способу життя, опанованого егоїзмом і культурою відкинення, поставивши нас перед вибором: і далі прямувати цією дорогою або розпочати новий шлях», – сказав Папа, переходячи до аналізу деяких з цих криз.

Криза в охороні здоров’я: захищати життя

Насамперед, Святіший Отець зупинився на тому, що пандемія поставила нас перед обличчям двох «невідворотних вимірів людського існування», якими є хвороба та смерть. І саме тому «нагадує про цінність кожного людського життя та його гідності в кожній миті свого земного шляху, від зачаття в материнському лоні до свого природного завершення». «На жаль, болить констатувати, що під приводом гарантування гаданих суб’єктивних прав, зростає кількість законодавств у світі, що як здається, віддаляються від невід’ємного обов’язку захищати життя на кожному його етапі», – сказав він.

Далі Папа зазначив, що «пандемія нагадує нам про право на лікування, адресатом якого є кожна людина». З цього випливає заклик, аби кожному були надані «лікування та допомога, яких потребує». В цій «настільки делікатній» сфері не може бути панівною «логіка прибутку». «Крім того, необхідно, щоби значний медичний і науковий поступ, зроблений протягом років, який дозволив у доволі короткий проміжок часу виробити щеплення, які показуються ефективними проти коронавірусу, послужив для всього людства», – сказав він, закликаючи держави до активного внеску до міжнародних ініціатив, спрямованих на рівномірний розподіл вакцин. Водночас, доступ до щеплень, за його словами, повинен «супроводжуватися відповідальною особистою поведінкою».

Криза довкілля

«Хвора не лише людська істота, такою є також наша земля. Пандемія ще раз показала нам, наскільки вона є вразливою та потребує піклування», – вів далі Глава Католицької Церкви, переходячи до аналізу кризи довкілля. Ця криза, викликана «нерозбірливою експлуатацією ресурсів», вимагає «довгострокових спільних рішень». З цього випливає побажання, аби наступна кліматична конференція ООН (COP26), запланована на листопад у Ґлазґо, «дозволила знайти дієве порозуміння для долання наслідків кліматичних змін».

У цьому світлі Папа згадав різні частини світу, де особливо відчуваються наслідки таких змін, як от невеликі острови в Тихому океані, які поступово зникають, чи регіони, які потерпають від повеней або пожеж. Тривожною є також ситуація з продовольчою безпекою в деяких країнах Африки.

Економічно-соціальна криза

Далі Святіший Отець зазначив, що з метою стримування поширення вірусу уряди були змушені впроваджувати обмежувальні заходи, що призупинило комерційну та виробничу діяльність, що мало наслідки в зайнятості та соціальному забезпеченні, особливо, найслабших верств. «Економічна криза, що слідувала за цим, висвітлила це одну недугу нашого часу: економіку, що ґрунтується на експлуатації та відкиненні мов непотребу як людей, так і природних ресурсів», – сказав він, підкресливши, що теперішня криза є нагодою «переосмислити стосунки між людиною та економікою». Йдеться про те, щоби «економіка служила людині, а не навпаки».

Папа також зауважив, що в різних урядових ініціативах для долання негативних наслідків переважили часткові спроби дати відповість на проблему, що має глобальні виміри. Потрібні, натомість, «спільні ініціативи також і на міжнародному рівні».

Глава Католицької Церкви звернув увагу на те, що криза вдарила, насамперед, по тих, які зайняті у «неформальних секторах», які першими втратили засоби на прожиття та не мають доступу до соціального забезпечення. Це наражає їх на небезпеку потрапити в тенета примусової праці та торгівлі людьми, що вимагає дбати про те, щоби «всім гарантувати економічну стабільність». Крім того, необхідність проводити більше часу перед комп’ютером й іншими засобами комунікації, наразила багатьох людей на небезпеку з боку кіберзлочинності.

Гуманітарні кризи

В рамках аналізу економічно-соціальних криз, Папа звернув увагу на те, що закриття кордонів посилило різні гуманітарні надзвичайні ситуації, як і на теренах, що страждають від кліматичних змін, так і в зонах конфліктів і місцях зосередження мігрантів і біженців. «У різних випадках гуманітарні кризи обтяжені економічними санкціями, що неодноразового вражають, в основному, найслабші верстви населення, а не політичних провідників. Тому, хоч і розуміючи логіку санкцій, Святий Престол не бачить їхньої ефективності та закликає до їхнього послаблення, також і задля сприяння потокам гуманітарної допомоги, насамперед, ліків і медичних засобів, надзвичайно необхідних у період пандемії», – сказав Папа, згадавши також про необхідність скасування чи зменшення міжнародного боргу найбідніших країн.

Минулий рік також став свідком «подальшого зростання кількості мігрантів», які через закриття кордонів вдаються до дедалі небезпечніших маршрутів. Це також призвело до зростання незаконного відхилення, не даючи змоги просити про притулок. За словами Папи, хоч впроваджувані попередніми роками гуманітарні коридори допомагають вирішити деякі з проблем, розмах кризи вимагає «долання в корені причин, які спонукають мігрувати» та спільних зусиль на підтримку країн «першого прийняття».

«Від часів Другої світової війни світ не знав настільки драматичного зростання кількості біженців, яке бачимо сьогодні. Тож нагальним є оновлення зусиль для їхнього захисту, як також для захисту внутрішньо переміщених осіб і всіх вразливих верств, змушених втікати від переслідування, насильства, конфліктів і війн», – наголосив Святіший Отець.

Криза політики

За словами Глави Католицької Церкви, пандемія також унаочнила «ще глибшу кризу», що певною мірою є коренем інших. Йдеться про «кризу політики», що віддавна уразила різні суспільства. Й одним із «показових факторів» такої кризи є «зростання політичного протистояння та трудність, якщо не неможливість, знаходити спільні вирішення на проблеми, що гнітять нашу планету». «Зберегти живими демократичні дійсності – ось виклик цього історичного періоду, який стосується всіх країн», – наголосив Папа, скерувавши, насамперед, думку до М’янми.

«Демократія, – як нагадав Святіший Отець, – ґрунтується на взаємній пошані, на можливості всіх зробити свій внесок у спільне добро суспільства та на розумінні того, що відмінні думки не лише не загрожують могутності та безпеці держав, але шляхом чесного зіставлення взаємно збагачують і дають змогу знаходити адекватніші рішення». Це вимагає інклюзивного і шанобливого діалогу між усіма складовими громадянського суспільства.

«На жаль, криза політики та демократичних цінностей відбивається також і на міжнародному рівні, з наслідками для всієї багатосторонньої системи та очевидністю в тому, що організації, задумані для сприяння мирові та розвиткові на основі права, а не “закону сильнішого”, бачать підваженою свою ефективність», – вів далі Глава Католицької Церкви, наголосивши, що не можна замовчувати обмежень, які багатостороння система проявила останніми роками, додавши, що пандемія є нагодою провести «органічні реформи».

«Підбадьорюючими знаками» в цьому сенсі Папа назвав набрання чинності Трактатом про заборону ядерної зброї чи пролонгацію договору між РФ та США про скорочення стратегічних озброєнь. За його словами, слід інтенсифікувати зусилля в сфері роззброєння та непоширення ядерної зброї, але й також щодо хімічної та конвенційної зброї, оскільки «надто багато зброї існує в світі».

У цьому контексті Глава Католицької Церкви висловив побажання, що в цьому 2021 році буде покладено край сирійському конфліктові, що вимагає «оновленого зацікавлення з боку всієї міжнародної спільноти». Він також побажав миру Святій Землі, відновлення стабільності в Лівані та миру в Лівії. Святіший Отець скерував думку до політичного та соціального напруження в ЦАР та в Латинській Америці, до ситуації на Корейському півострові та на південному Кавказі. «Врешті, не можу забути про інше велике лихо нашого часу – тероризм, який кожного року пожинає в усьому світі численні жертви серед беззахисного цивільного населення», – додав Папа, наголосивши у цьому контексті на важливості захисту місць культу.

Криза людських стосунків

Врешті, у заключній частині своїх роздумів Святіший Отець зупинився на кризі, яка «можливо, є найсерйознішою між усіма», тобто, на «кризі людських стосунків», що є вираженням «загальної антропологічної кризи», що стосується концепції людської особи та її трансцендентної гідності.

«Пандемія, що змусила нас протягом тривалих місяців до ізоляції й часто до самотності, унаочнила необхідність кожної особи мати людські стосунки», – сказав він, скерувавши, насамперед, думку до учнів і студентів, які не мали змоги відвідувати заняття. З одного боку, дистанційне навчання показало глибоку прірву в освітніх і технологічних можливостях, а з іншого, причинилася до зростання залежності від інтернету та віртуальних способів спілкування. За словами Папи, ми є свідками «освітньо-виховної катастрофи», перед обличчям якої неможливо залишатися байдужими.

Тривалі періоди карантину, однак, «дозволили більше часу провести в сім’ї». Для багатьох це стало нагодою «наново відкрити найдорожчі стосунки». Однак, не всі мали можливість «спокійно жити в своєму помешканні», де співжиття «виродилося в домашнє насильство». «Закликаю всіх, владу й громадянське суспільство, підтримати постраждалих від насильства в сім’ї», – мовив Святіший Отець.

Релігійна свобода

На завершення, у контексті того, що вимоги запобігання поширенню вірусу причинилися до обмеження різних фундаментальних свобод, включаючи й релігійну свободу, обмеживши участь у богослужіннях і освітньо-харитативну діяльність релігійних громад, Глава Католицької Церкви нагадав про те, що «релігійний вимір становить фундаментальний аспект людської особистості та суспільства» і що «не можна вважати духовний і моральний вимір особи другорядним в стосунку до фізичного здоров’я».

«Крім того, свобода культу не є похідною від свободи зібрань, але походить в основному від релігійної свободи, що є першим і фундаментальним правом людини. А тому необхідно, щоби влада шанувала, обороняла та захищала її на рівні зі здоров’ям та фізичною цілісністю. З іншого боку, добре піклування про тіло не може обійтися без піклування про душу», – сказав Святіший Отець.

08 лютого 2021, 12:09