Шукати

Vatican News

Папа: Наслідуймо Небесну Матір у молитві та відкритості серця на Бога

Приклад молитви Пресвятої Богородиці був у центрі уваги чергового повчання Папи Франциска про молитву. Аби ми змогли хоч трохи уподібнитися до нашої матері! Таким було його побажання.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

«У нашій мандрівці катехиз про молитву, сьогодні зустрічаємо Діву Марію як жінку, що молиться», – сказав Папа Франциск, розпочинаючи свою чергову середову зустріч з вірними, яка знову була «віртуальною». Як і попередні дві, також і загальна аудієнція 18 листопада 2020 року відбувалася у форматі трансляції з робочого кабінету в Апостольському палаці.

Молитва, що відкриває серце на Божий задум

Вирушаючи у знайомство з молитвою Марії з Назарету, Святіший Отець запросив перенестися ще в ті часи, коли Вона була простою, незнаною світові, нареченою, зарученою з мужем з дому Давида. Вже тоді Вона молилася. «Можемо уявити назаретську дівчину, зосереджену в тиші, в постійній розмові з Богом, Який вже скоро доручить Її Свою місію. Вона вже повна благодаті й непорочна від зачаття, але досі нічого не знає про Своє вражаюче та надзвичайне покликання, про бурхливе море, яке мусітиме борознити», – сказав Папа, зазначивши, що можемо бути певними у тому, що Марія належала до «великої шереги» тих покірних серцем людей, яких офіційні літописці не поміщають до своїх хронік, але через яких Бог приготував прихід Свого Сина.

Молитва, що заспокоює тривогу

І Марія «не керує Своїм життям автономно». Вона слухняна, й завдяки цій готовності «приготовляє великі події», через які Бог в особливий спосіб ввійде у світ. Вона перебуває в молитві, коли архангел Гавриїл приходить з благовістю. Її «так, ось я», якому в цей момент зраділо все створіння, випереджене в історії численними іншими проявами слухняності й готовності перед Богом. Й не існує, за словами Папи, «кращого способу молитися», ніж зайняти як Марія наставлення відкритості: «Господи, те що Ти хочеш, коли хочеш і як хочеш».

«Як же багато віруючих саме так переживають свою молитву! Найпокірніші серцем моляться саме так. З базовим, скажімо, простим смиренням: Господи, те що Ти хочеш, коли хочеш і як хочеш. Не гніваючись через те, що дні наповнені проблемами, але виходячи назустріч дійсності та знаючи, що у покірній любові, приношеній у кожній ситуації, ми стаємо засобами Божої благодаті», – мовив Святіший Отець, додаючи: «Молитва вміє погасити неспокій, вміє перетворити його в готовність». В хвилини Благовіщення Марія зуміла відкинути страх, хоч і передчувала, що її «так» приведе до важких випробувань. Тож якщо у молитві збагнемо, що «кожен день, дарований Богом – це покликання», тоді будемо здатними «розширити серце та прийняти все».

Молитва, що супроводжує

Далі Наступник святого Петра звернув увагу на те, що Марія «супроводила в молитві» все життя Ісуса, аж до Його смерті та воскресіння, й супроводила перші кроки Церкви. Вона молилася разом з учнями, коли ті переживали скандал хреста, перебувала серед людей, яких Її Син покликав будувати Свою спільноту, «молячись з ними і за них». І так само, як через діяння Святого Духа Вона стала Божою Матір’ю, так тепер діянням Святого Духа стала Матір’ю Церкви.

«У Діві Марії природна жіноча інтуїція була піднесена Її найособливішим єднанням з Богом у молитві», – сказав Папа, звернувши увагу на те, що в Євангелії помічаємо, що Вона ніби зникає, щоби розквітнути в ключові моменти. Це «Божий голос спрямовує Її серце і кроки туди, де потрібна Її присутність», присутність «матері та учениці».

Молитва, що шліфує перлину серця

Врешті, описуючи Ісусову Матір, святий Євангелист Лука стверджує: «Марія зберігала всі ці речі, роздумуючи над ними у Своєму серці». Все, що діялося навколо Неї, має глибокий відбиток в глибині серця: і радісні дні, і сповнені найбільшою темрявою, коли дороги спасіння здавалися незрозумілими. «Все опиняється в Її серці, щоби перейти через сито молитви та через неї перемінитися», – сказав Папа, зазначаючи, що Богородиця все переносить у Свій діалог з Богом.

«Дехто, – підсумував він, – порівняв серце Марії до перлини незрівнянного сяйва, сформованої та відшліфованої терпеливим прийманням Божої волі через таємниці Ісуса, роздумувані в молитві. Прекрасним було би, якщо й ми зуміємо хоч трохи уподібнитися до нашої Матері! Із серцем, відкритим на Боже слово, з мовчазним серцем, слухняним, серцем, яке вміє приймати Боже слово й дозволити, аби воно зростало, як зерно добра».

18 листопада 2020, 09:36