Шукати

Vatican News

Папа: Об’єднати зусилля, щоб дати життя новій економічній культурі

Покликання, культура і пакт в дусі святого Франициска з Ассізі, щоби змінити обличчя світової економіки були в центрі уваги роздумів, якими Святіший Отець поділився з учасниками зустрічі «Economy of Francesco».

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Прийшов час, аби прийняти виклик сприяти та розвивати такі моделі розвитку й прогресу, в яких люди, особливо, відкинені, перестануть бути лише, в кращому випадку, номінальною присутністю, але стануть головними дійовими особами свого життя. Із таким заохоченням Папа Франциск звернувся до учасників триденної міжнародної зустрічі «Економіка Франциска», що відбувалася в режимі онлайн від 19 по 21 листопада 2020 р. і завершилася відеозверненням Глави Католицької Церкви.

Святіший Отець, насамперед, подякував за всі зусилля, пов’язані з цим заходом, за старання, незважаючи на зміни в програмі, спричинені пандемією. Початкова ідея полягала в тому, щоби зібратися на батьківщині святого Франциска, на місці, де Господь різними способами вийшов йому назустріч, оголивши з ідолів та сумнівів, зробивши спроможним співати пісню прослави. Й ця віртуальна зустріч в дусі Ассізі, за словами Папи, є спонукою започаткувати процеси, які ми покликані «переживати як покликання, як культуру та як союз».

Покликання Ассізі

Наступник святого Петра нагадав, що юного Франциска спонукали до дії слова: «Франциску, іди та відбудуй мій дім, що як бачиш, перебуває в руїні». І важливо вміти сказати «так» цій спонуці, що дає надію. «Знаю, що ви відразу прийняли моє запрошення, бо спроможні побачити, аналізувати та відчути, що ми не можемо прямувати вперед з існуючою моделлю», – мовив Папа, зазначаючи, що молоді економісти усвідомлюють про нагальність відмінного економічного дискурсу, здатного збагнути, що «існуюча світова система є непосильною під різним оглядом» та ранить «нашу сестру землю», а разом з нею, – найбідніших і виключених, які стають «першими забутими».

«Але будьте пильними, щоб не дозволити переконати себе в тому, що це лише повторювані загальні фрази. Ви є чимось більшим від поверхового й перелітного “гамору”, який з часом можна приспати та запаморочити. Якщо не хочемо, аби це трапилося, ви покликані мати конкретний вплив на свої міста й університети, працю та профспілки, підприємства та рухи, громадські бюро та приватні офіси, розумно, старанно й з переконанням прямуючи до ядра, до серця опрацювання та прийняття тем і парадигм», – сказав Святіший Отець, наголошуючи на тому, що серйозність ситуації вимагає «відповідального усвідомлення з боку всіх суспільних діячів».

Нова культура

За словами Папи, «ми потребуємо, хочемо та шукаємо змін». Проблема з’являється тоді, коли усвідомлююємо, що для багатьох труднощів не маємо адекватних відповідей. По суті, нам «не вистачає культури, необхідної для того, щоби сприяти та стимулювати відкритість на різні бачення» та «духовності, що не дозволить на те, щоби бути запертою в єдиній панівній логіці».

«Ми потребуємо спільнотних та інституційних провідників, які можуть взяти на себе тягар проблем, не залишаючись у них в полоні та у полоні своїх невдоволень, таким чином, ставлячи виклик часто несвідомому підпорядкуванню певним ідеологічним логікам, які виправдовують несправедливість та паралізують будь-які дії проти неї», – зазначив Святіший Отець, цитуючи свого попередника Венедикта XVI, який писав що голод не так залежить від матеріальної нестачі, як від нестачі соціальних ресурсів…

Містика спільного блага

За словами Глави Католицької Церкви, «соціальна та економічна криза, яку багато людей терплять на власному тілі», вже не допускає привілеювання секторальних інтересів за рахунок спільного блага. Ми повинні повернутися «до містики спільного блага». А цьому сприяє «дуже необхідна» культура зустрічі, що є протилежністю культурі відкинення як непотребу. Саме вона дає можливість зібратися навколо того самого столу з метою діалогу та дискусії в багатогранній перспективі, не дискредитуючи того, хто мислить інакше.

«Ця вправа зустрічі, незважаючи на всі легітимні відмінності, є фундаментальним кроком для будь-якого перетворення, що допомагає започаткувати нову культурну, а, отже, економічну, політичну та соціальну ментальність, бо вже більше не буде можливим анґажуватися у великі речі лише в теоретичній чи індивідуальній перспективі», – стверджує Папа, додаючи, що в такій перспективі майбутнє буде «особливим часом, коли почуваємося покликаними розпізнати нагальність і красу виклику, що стоїть перед нами».

Це буде нагадувати нам, що ми «не приречені на економічні моделі, що зосереджують безпосередній інтерес на прибуткові», не змушені мовчазно толерувати того що «дехто немовби народився з більшими правами». Не вистачить також розраховувати на «паліативні вирішення» в третьому секторі чи філантропізмі, що хоч і представляють важливі аспекти, не завжди спроможні «структурно» виправляти порушення рівноваги. «У дійсності, не йдеться лише чи виключно про те, щоби задовольнити найсуттєвіші потреби наших братів і сестер. Слід структурно погодитися з тим, що бідні достойні сісти з нами за стіл під час наших зустрічей, брати участь у наших дискусіях і приносити хліб до своїх домівок», – наголосив Святіший Отець, додаючи, що це щось набагато більше, ніж проста гіпертрофована опіка.

Аззізький пакт

Глава Католицької Церкви наголошує, що вже не можемо дозволити собі відкладати вирішення деяких питань. І це вимагає великодушних зусиль у різних сферах, уникаючи пастки «модних інтелектуальних течій чи ідеологічних позицій». «Настав час, дорогі молоді економісти, підприємці, працівники й керівники підприємств, прийшов час наважитися на ризик сприяння та стимулювання моделей розвитку, прогресу та сталості, в яких люди, особливо, виключені (між якими і наша сестра земля), перестануть бути, в кращому випадку, чисто номінальною, технічною чи функціональною присутністю, щоби стати головними дійовими особами свого життя та всього суспільства», – сказав Папа, наголошуючи на тому, що потрібно думати з ними, а не замість них і від них також вчитися «розвивати економічні моделі, що приноситимуть користь всім».

За словами Святішого Отця, думаючи про спільне добро, ми потребуємо, щоби політика та економіка «рішуче стали на служіння життю». Без цього залишатимемося в полоні відчужливої циклічності, яка підтримує лише динамізм занепаду, виключення, насильства та поляризації. Бо не вистачить помножити спільне багатство, щоб воно було чесно розподіленим… Перспектива цілісного людського розвитку є «доброю новиною, яку слід пророкувати та здійснювати», бо вона пропонує нам як людству шукати підвалини в тому, що є в нас найкращого: в мрії Бога про те, що ми навчимося брати на себе тягар слабшого брата. Бо «міра людяності» визначається ставленням до страждання і до страждаючого.

Папа зауважив, що чимало зі слухачів матимуть можливість діяти та впливати на макроекономічні рішення, «де на карті стоїть доля багатьох країн». Також і там потрібні приготовані люди, «розсудливі як змії та прості як голубки», здатні пильнувати сталий розвиток країн, запобігаючи підпорядкуванню їх кредитним системам, що замість сприяти прогресові, впроваджують механізми ще більшої бідності, виключення та залежності. Це вимагає пробудження й підтримки «моделі міжнародної солідарності», що визнає та шанує взаємозалежність між країнами та спроможна запобігати підпорядкуванню.

Великий шанс

Цитуючи енцикліку «Fratelli tutti», Святіший Отець зазначив, що маємо перед собою великий шанс виразити нашу братерську сутність, що ми спроможні бути добрими самарянами, що беруть на себе біль поразок, замість розпалювати ненависть. «Вже виношується непередбачливе майбутнє, і кожен з вас, починаючи з того місця, на якому діє та приймає рішення, може багато зробити; не обирайте спрощень, які напосідають на вас і не дають вмішуватися, щоби стати закваскою там, де ви перебуваєте», – сказав він, нагадуючи, що з кризи виходимо або гіршими, або кращими, тож слід використати шанс і взятися за служіння спільному благу.

«Історія вчить нас, що не існує ні систем, ні криз, спроможних повністю скасувати здібності, геній і креативність, які Бог не перестає пробуджувати в серцях. Із посвятою та вірністю своїм народам, своєму теперішньому та майбуттю, ви можете об’єднатися з іншими, щоби виткати новий спосіб творення історії. Не бійтеся залучатися та доторкатися душі міст із поглядом Ісуса, не бійтеся мужньо входити у конфлікти та на перехрестя історії, щоби намастити їх пахощами блаженств. Не бійтеся, бо ніхто не спасається наодинці», – сказав Глава Католицької Церкви, заохочуючи юнаків і дівчат визнати, що ми потребуємо одні одних, щоб дати життя новій економічній культурі.

21 листопада 2020, 17:57