Шукати

Vatican News
 (Vatican Media)

Папа: Взяти хрест – це погодитися з труднощами, яких вимагає свідчення

Думками про те, що означає вимога взяти на себе свій хрест для слідування за Христом, Святіший Отець поділився під час останньої у серпні недільної зустрічі з прочанами.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Якщо хочемо бути учнями Христа, ми повинні наслідувати Його, беззастережно віддаючи своє життя на служіння Отцеві та ближнім. На це вказав Папа Франциск, коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» в неділю, 30 серпня 2020 р., євангельську розповідь про розмову Ісуса з апостолами, що відбулася після визнання віри святого Петра, яке було у центрі роздумів попередньої неділі.

Боже і людське

Отож, після того, як святий Петро від імені всіх інших учнів визнав віру в те, що Ісус – це Божий Син, Христос почав говорити їм про Свої майбутні страсті. В дорозі до Єрусалиму Він відкрито пояснював те, що Його там чекає. Каже, що страждатиме від старшини та первосвящеників, буде вбитий і третього дня воскресне. Але для апостолів ці слова залишалися незрозумілими, бо, за словами Святішого Отця, їхня віра «ще не зріла й надто пов’язана з ментальністю цього світу». Тож перед обличчям такої перспективи той самий Петро протестує та каже: «Змилуйся над собою, Господи! Хай з Тобою цього не станеться!».

«Він вірить в Ісуса, Петро має віру, він вірить, хоче іти за Ним, але не погоджується з тим, щоби Його слава пройшла через страсті», – зауважив Єпископ Риму, зазначивши, що для апостолів, як і для нас, «хрест є незручністю, скандалом», в той час як Ісус вважає скандальним «втікати від хреста, що означало би вивільнятися від волі Отця, від місії, яку Він доручив для нашого спасіння». А тому відповідає Петрові: «Відійди від Мене, сатано! Ти спокушаєш Мене, бо думаєш не про Боже, а про людське!». Бо притаманним для сатани є «віддаляти нас від хреста».

Самозречення і відповідальність

Промовляючи далі до всіх, Ісус каже: «Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест і йде за Мною». Таким чином, як зауважив Петро наших днів, Він вказує на «шлях справжнього учня», виявляючи два наставлення. Першим є «відректися себе», що не означає поверховні зміни, але «навернення, переворот ментальності і цінностей». Також і «взяти хрест» не означає лише «терпеливо переносити щоденні труднощі», але «з вірою та відповідальністю нести ту частину тягаря та страждань, яку викликає боротьба проти зла». Бо життя християн – це «завжди боротьба». Це означає брати «участь разом з Христом у спасінні світу».

Покликані наслідувати

У світлі цього Святіший Отець заохотив, аби розп’яття, що висить на стінах наших домівок, чи хрестик, який носимо на грудях, «були знаком нашого прагнення єднатися з Христом в служінні з любов’ю ближнім». Адже хрест є «святим знаком Божої любові та Ісусової жертви» й не повинен сприйматися як оберіг чи прикраса.

«Щоразу, коли зосереджуємо погляд на образові розіп’ятого Христа, думаймо про те, що Він, як справжній Господній Слуга, сповнив Свою місію, віддавши життя, проливши Свою кров за відпущення гріхів. (…). Як наслідок, якщо хочемо бути Його учнями, ми покликані наслідувати Його, беззастережно жертвуючи своє життя задля любові до Бога та ближнього», – сказав Папа, побажавши: «Нехай же Пречиста Діва Марія, з’єднана зі Своїм Сином аж до Голготи, допоможе нам не відступати перед обличчям випробувань і страждань, які є наслідком свідчення Євангелія».

30 серпня 2020, 12:09