Шукати

2020.02.02 Angelus 2020.02.02 Angelus 

Папа: Щоб всі почувалися дійовими особами життя та місії Церкви

Рух і здивування – два наставлення учасників події Стрітення Господнього були в центрі роздумів, якими Святіший Отець поділився у першу неділю лютого.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Християнське життя потребує динамізму й здатності вирушити в дорогу, а спроможність дивуватися сприяє релігійному досвідові, вчиняючи плідною зустріч із Господом. На це звернув увагу Папа Франциск, роздумуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 2 лютого 2020 р., над євангельською подією жертвування сорокаденного Ісуса в храмі. Він також нагадав, що в свято Стрітення Господнього припадає День богопосвяченого життя, вказуючи на «великий скарб у Церкві тих, які зблизька наслідують Господа, сповідуючи євангельські ради».

Приклад прийняття і дарування

Святий євангелист Лука розповідає, що сорокового дня після народження Йосиф і Марія принесли Дитя Ісуса до єрусалимського храму, щоби посвятити Його Богові згідно з приписами закону. Описуючи обряд, передбачений традицією, він звертає нашу увагу на деяких дійових осіб.

«Вони змальовані в той момент, коли переживають зустріч із Господом у місці, на якому Він стає присутнім і близьким до людини», – зауважив Святіший Отець, вказуючи на святих Йосифа та Марію, Симеона та Анну як на «приклад прийняття та дарування свого життя Богові». Вони зображені з подвійним наставленням: рух і здивування.

Християни, шо перебувають в русі

Наступник святого Петра зазначив, що Марія та Йосиф «вирушили в дорогу» до Єрусалиму, а Симеон, у свою чергу, «спонукуваний Святим Духом», прибув до храму, де Анна безупинно «служить Богові вдень і вночі». «Таким чином, четверо дійових осіб євангельського уривка показують нам, що християнське життя вимагає динамізму й готовності пуститися в дорогу, піддаючися проводові Святого Духа. Нерухомість не підходить для християнського свідчення та місії Церкви», – наголосив Папа, вказуючи на те, що «світ потребує християн, які дозволяють зрушити себе з місця», невтомно крокують життєвою дорогою, щоб «нести всім утішаюче Ісусове слово».

Святіший Отець підкреслив, що «кожен охрищений отримав покликання» до євангелізації, звіщати Ісуса, а тому парафії та різні церковні спільноти повинні «сприяти залученню молоді, сімей і похилих віком», щоб усі мали змогу переживати християнський досвід, живучи як «головні дійові особи життя та місії Церкви».

Дозволити захопити себе

Другою ознакою, яку святий Лука виокремлює в чотирьох дійових осіб цієї розповіді, є здивування. Марія та Йосиф «дивувалися всьому тому», що було сказане про Ісуса. Здивування є «виразною реакцією» старця Симеона, який в Дитяткові Ісусі «власними очима побачив спасіння, довершене Богом». І це стосується також пророчиці Анни, що «почала прославляти Бога». Всі вони «дозволили захопити та залучити себе подіями, що відбувалися в них перед очима».

«Здатність дивуватися речам, які відбуваються навколо нас, сприяє релігійному досвідові та вчиняє плідною зустріч з Господом. І навпаки, неспроможність дивуватися робить нас байдужими й помножує віддаленість між шляхом віри та щоденним життям», – сказав Папа, побажавши: «Нехай же Пречиста Діва Марія допоможе нам кожного дня споглядати в Ісусі Божий дар для нас і дозволити Йому залучити й нас із радісним здивуванням у рух дарування, аби все наше життя стало прославою Бога в служінні ближнім».

02 лютого 2020, 12:08