В курії Товариства Ісусового Папа представив праці свого духовника
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
«Я впевнений, що ці твори принесуть багато добра Церкві», – так Папа Франциск у передмові до повного видання творів о. Анхеля Фйоріто, ТІ, охарактеризував спадщину свого духовного провідника. В п’ятницю, 13 грудня 2019 р., він завітав до Генеральної Курії Товариства Ісусового, щоб особисто представити це видання, яке побачило світ у 5 томах стараннями єзуїтського часопису «La Civiltà Cattolica».
Святіший Отець сам запропонував особисто представити напрацювання цього священика, спілкування з яким залишило глибокий слід в його житті. Назвавши о. Фйоріто «вчителем діалогу», який «говорив мало, але мав велике вміння слухати», Папа Франциск зупинився на важливих етапах історії Товариства Ісусового та свого особистого знайомства. Йдеться про період рецепції в Латинській Америці спадщини Другого Ватиканського Собору. Отець Анхель та юний Берґольйо познайомилися в академічному середовищі Буенос-Айреса, коли майбутній Папа готувався до священства.
Учитель діалогу та розпізнавання
«Учитель діалогу»: саме під таким заголовком були видані праці о. Фйоріто. Як зазначив Папа, він був «учителем» в «єзуїтському» значенні цього слова, не лише передаючи Господні повчання «в чистоті та цілісності», але дбаючи про те, аби той, хто їх отримує, став учнем, послідовником Ісуса, вільним і захопленим благовістю. Це повчання не лише слова, але й діла милосердя:
Ознаки доброго вчителя
Папа Франциск також поділився думками про деякі риси, що допомагають краще пізнати його «доброго вчителя», який «завжди розпізнавав знаки часу та був уважним до того, що Святий Дух промовляє до Церкви». Цими аспектами є те, що «він тебе шанував», «не закликав», «не був заздрісним», «не висловлював суджень», «відзначався великою терпеливістю».
Святіший Отець вказав на спосіб, з яким його духовний провідник виконував це своє служіння. Він умів «триматися збоку», щоб «створити простір для слухання», щоб кожен почувався вільним, у тому що говорить. Цей спосіб допомагав також панувати над конфліктами, щоб не бути втягнутим і не втратити об’єктивність. Важливим було його дбання про те, щоб це Господь, а не його особистий заклик «зворушував» іншого, спонукаючи до кращого життя.
