Шукати

Vatican News

Папа до молоді Таїланду: щасливе серце є вкоріненим у Христі

Про потребу вийти назустріч Спасителеві та дружбу з Ним як необхідне джерело світла для нашого життєвого шляху говорив Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси з молоддю у столиці Таїланду, що стала завершальною подією третього дня перебування в цій країні

о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ – Ватикан

«Вийдім назустріч Господеві, Який приходить!» – цим закликом Папа Франциск розпочав свою проповідь під час Святої Меси з молоддю, яку він очолив у п’ятницю ввечері, 22 листопада 2019 р., в катедральному храмі м. Банкоку, столиці Таїланду.

Христос нас очікує

«Євангеліє, яке ми щойно почули, – мовив на початку проповіді Святіший Отець, – запрошує нас прямувати вперед та дивитись у майбутнє, щоб знайти найпрекрасніше, чим воно бажає нас обдарувати: остаточний прихід Христа у наше життя та в наш світ. Привітаймо Його серед нас із величезною радістю та любов’ю; так, як лише ви, молоді люди, це вмієте зробити». В цьому контексті проповідник зазначив, що необхідно пам’ятати, що ще перед тим, як ми підемо, аби шукати Ісуса, Він перший виходить нам назустріч, Він перший нас шукає та кличе. «Йдімо вперед з радістю, адже ми знаємо, що там Він нас очікує», – додав він.

Через молодь у світ входить майбутнє

Папа наголосив, що Господь знає, що саме через молодь майбутнє входить на ці землі і в світ, і Він надіється на допомогу юнаків та дівчат, що сьогодні будуть здійснювати Його місію у світі. «Як Бог мав план для вибраного народу, так Він також має план і для кожного із вас. Він перший мріє запросити всіх нас на бенкет, який ми разом, Він і ми, як спільнота, повинні приготувати: бенкет Його Царства, поза яким ніхто не може залишитись», – підсумував Вселенський Архієрей.

Готовність зустріти Ісуса

Євангельський уривок, над яким запропонував призадуматись Глава Католицької Церкви під час проповіді, стосувався 10-ох дів, які були запрошені дивитись у майбутнє та приготувати свято для Господа. Проблемою стало те, що 5-ть із них виявились неготовими, аби Його прийняти. Причиною було не те, що вони заснули, але те, що в них забракло необхідної олії для світичів, тобто, внутрішнього палива, щоб підтримувати полум’я любові. Ці п’ятеро дів мали великий ентузіазм та спонуку, вони хотіли бути учасниками покликання та заклику Учителя, але, з часом, сили та бажання згасли, вони виснажились і тому прибули запізно.

«Це притча про те, що може трапитись з кожним християнином тоді, коли ми, сповнені ентузіазму та бажання, відчуваємо покликання Господа стати учасниками Його Царства та ділитися Його радістю з іншими. Отож, часто трапляється так, що, зіткнувшись з проблемами та перешкодами, яких, іноді, є багато, про що кожен з вас у своєму серці добре знає, перед обличчям страждання близьких людей або безсиллям, яке відчуваємо в ситуаціях, які, як здається, неможливо змінити, недовіра і гіркота можуть здобути простір і тихо проникнути в наші мрії, викликаючи охолодження нашого серця та втрату радості і ми прибуваємо запізно», – мовив Папа Франциск.

З цього приводу він звернувся до молоді із запитаннями: «Чи ми бажаємо підтримувати живим те полум’я, яке може нас освітити серед ночі і серед труднощей? Чи хочемо бути готовими виконати Божу волю у нашому житті? І як забезпечити необхідну олію, що спроможна підтримувати нас у русі вперед та підбадьорювати у пошуках Господа в будь-якій життєвій ситуації?»

Спадкоємні великого дару

Продовжуючи проповідь, Святіший Отець підкреслив, що місцева молодь є спадкоємицею надзвичайної історії євангелізації, що стала великим священним даром для народу. «Цей прекрасний катедральний храм є свідком віри у Христа, якою відзначались ваші попередники: їхня, глибоко вкорінена вірність, спонукала їх чинити добрі діла, побудувати іншу святиню, значно красивішу, що споруджена з живого каміння, аби бути спроможними нести милосердну Божу любов людям свого часу (…) Дорогі друзі, щоб вогонь Святого Духа не згас і ви могли зберегти живими ваш погляд і серце, необхідно бути вкоріненими у вірі наших старших: батьків, бабусь, дідусів та наставників. Не для того, аби залишитись в’язнями минулого, але, щоб навчитись мати таку ж мужність, що може допомогти нам відповісти на нові історичні обставини. У своєму житті вони пережили багато випробувань і багато страждань, але, прямуючи дорогою, вони виявили, що секрет щасливого серця – це безпека, яку ми знаходимо тоді, коли ми вкорінені, вщеплені в Христа: в життя Христа, в Його слова, в Його смерть та воскресіння», – додав він.

Відсутність вкорінення у Христа

Без такого сильного вкорінення у Христа існує небезпека бути дезорієнтованими “голосами” цього світу, які змагаються за нашу увагу. Чимало з них привабливі, добре “замасковані”, що спочатку здаються гарними та насиченими, але згодом залишають по собі лише порожнечу, втому, самотність та неохоту і гасять ту іскру життя, яку одного дня Христос запалив у кожному із нас.

«Дорога молоде! Ви є новим поколінням, з новими надіями, новими мріями та новими запитаннями, без сумніву, також з певними сумнівами, але, як вкорінених у Христа, запрошую вас зберігати живою радість і не боятися з довірою дивитись у майбутнє. Вкорінені в Христі, дивіться з радістю та дивіться з довірою. Ця умова випливає з того, що Ісус нас бажає, зустрічає і безмежно любить. Дружба, яку ми плекаємо з Ісусом, є олією, необхідною для освітлення шляху, вашого шляху, але також і шляху всіх тих, які є навколо вас: друзів, близьких, товаришів по навчанні та роботі, навіть і тих, що повністю не погоджується з вами. Вийдім назустріч Господеві, Який приходить! Не бійтеся майбутнього і не дозвольте себе залякати; навпаки, знайте, що в майбутньому Господь чекає на вас, аби приготувати та насолоджуватись святом Його Царства», – закінчив проповідь Святіший Отець.

22 листопада 2019, 12:24