Папа Франциск про покликання виконавців сакральної музики
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Ставати день за днем дедалі кращими «інтерпретаторами Євангелія» закликав Папа Франциск учасників ІІІ Міжнародного симпозіуму «Церква, музика, виконавці: необхідний діалог», організованого Папською Радою в справах культури в співпраці з Папським Інститутом Сакральної Музики та Інститутом літургіки Папського університету святого Ансельма. Зустріч, що відбулася в суботу, 9 листопада 2019 р., підсумувала триденні дискусії, що стосувалися таких тем, як покликання виконавця сакральної музики, необхідні засоби для написання сакральної музики, імпровізація, міжкультурність.
Покликання виконавця
В італійській мові для позначення виконавця музичного твору використовується те саме слово, що й для позначення перекладача, інтерпретатора, й навколо цього Папа Франциск побудував свої роздуми. Він зауважив, що в музичній сфері виконавець – це той, хто «тлумачить у своєму дусі те, що написав композитор, аби воно звучало гарно й досконало з мистецької точки зору». Зрештою, музичний твір існує доти, доки його виконують…
За його словами, добрий виконавець, щоб зуміти передавати красу музики в літургійній сфері, постійно старається вдосконалюватися, внутрішньо перемінюватися, усвідомлюючи, що служить громаді та відчуваючи «велике смирення» перед творами мистецтва, які йому не належать. «Виконавець покликаний розвивати власну чутливість і власний талант, завжди на служінні мистецтву, що відновлює людського духа, і на служінні громаді, особливо, коли здійснює літургійне служіння», – підкреслив Святіший Отець.
Інтерпретатори-виконавці Божої волі
На думку Наступника святого Петра, музичний виконавець має багато спільного із дослідником Біблії, з читачем Божого слова, а в ширшому значенні – з усіма тими, що намагаються інтерпретувати знаки часу, а ще загальніше, «з тими, якими повинні би бути всі ми, хто приймає та слухає іншого задля щирого діалогу».
«Кожен християнин, у дійсності, є інтерпретатором Божої волі в своєму житті, яким з радістю співає Богові пісню прослави та подяки. За допомогою цієї пісні Церква інтерпретує Євангеліє на борознах історії», – сказав Папа, наводячи слова свого попередника святого Павла VI, який під час зустрічі з митцями 1964 року сказав, що їхнім завданням є «вихоплювати із неба духа його скарби та зодягати їх у слова, барви, форми й доступність». Таким чином, «виконавець, як митець, виражає Невимовного».
Потрійний діалог
У контексті теми симпозіуму Святіший Отець поділився думками про існування постійного діалогу. Адже виконання мистецького твору не є статичним, існує «діалог між автором, твором і виконавцем». І кожен виконавець відчуває твір по-своєму.
«Автор, виконавець і, у випадку музики, слухач підтримують те саме прагнення: зрозуміти те, що краса, музика, мистецтво дозволяють нам збагнути з Божої дійсності. Й можливо ніколи раніше, як у наші часи, люди цього дуже потребують. Інтерпретувати цю дійсність є дуже важливим для сучасного світу», – наголосив Папа Франциск, побажавши всім, відповідно до життєвого шляху, «день за днем ставати дедалі кращими інтерпретаторами Євангелія, тієї краси, яку Отець об’явив нам в Ісусі Христі».
