Шукати

Vatican News
2019.08.19 copertina libro LEV sui Movimenti popolari con prefazione di Papa Francesco. "La irrupción de los Movimientos Populares: Rerum novarum de nuestro tiempo"

Папа про важелі суспільного перетворення: від культури «я» до сили «ми»

Так звані народні рухи, змагаючись за інклюзивну модель розвитку, є важелем суспільного перетворення. На це звертає увагу Святіший Отець в передмові до книги, присвяченої цій соціальній дійсності.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Велика цінність сотень соціальних об’єднань, які боряться проти суспільного виключення в різних частинах світу, та виклики, що стоять перед ними, перебувають в центрі уваги презентації, яку Папа Франциск написав до книги «Прорив народних рухів: Rerum Novarum нашого часу», що побачила світ у Ватиканському видавництві. Збірник, приготований Папською Комісією в справах Латинської Америки, увібрав напрацювання Всесвітніх зустрічей народних рухів, які відбуваються від 2014 року.

Кілька слів про контекст

Так звані «Народні рухи» у Латинській Америці – це об’єднання убогих робітників і селян, безземельних і безпритульних, корінних жителів, мігрантів, мешканців нетрів та різного роду неформальних поселень у містах та приміських районах, нелегальних робітників та безробітної молоді, тобто рухи, які об’єднують жертви суспільної маргіналізації, людей, змушених жити і працювати на периферії суспільства, а також захищати власні інтереси, консолідуючись саме у такі асоціації, не маючи права на організацію традиційних профспілок.

Папа Франциск, будучи архиєпископом Буенос-Айреса, підтримував близькі стосунки з народними рухами в Аргентині і дбав про їхнє душпастирство. Після обрання на Петровий престол він не перестав цікавитися цією тематикою, брав участь у згаданих всесвітніх зустрічах, адже деякі з них відбувалися у Ватикані, а 2015 року такий захід збігся з його Апостольським візитом до Болівії. «Rerum Novarum» – це назва енцикліки Папи Лева ХІІІ від 1891 року, присвяченої робітничому питанню, яка вважається початком соціального вчення Церкви.

Не пасивні очікуючі, а активні діячі

Папа Франциск розпочинає свої роздуми, стверджуючи, що ті, хто живе на територіальних і екзистенційних периферіях, є не лише частиною населення, до якої Церква повинна прийти, але «зерном, гілкою, що немов гірчичне зерно, принесе рясний плід», бо він вважає їх «важелем великого соціального перетворення». Отож, вони не є пасивними особами чи простими адресатами соціальної допомоги, які повинні змиритися зі спостеріганням за тим, як так звані еліти адмініструють світовий порядок, але є справжніми активними діячами, творцями майбутнього людства, «мирне повстання» яких може розраховувати на підтримку Папи.

Святіший Отець розпізнає в цій різнорідності рухів наднаціонального та транскультурного характеру оту «багатогранну модель», на яку він посилався в Апостольському напоумленні «Evangelii Gaudium», програмному документі свого понтифікату, що заснована на суспільній парадиґмі, яка ґрунтується на культурі зустрічі.

Соціальна альтернатива

На думку Папи Франциска, розмаїття рухів, досвід яких у боротьбі за справедливість відображений у книзі, «представляє велику соціальну альтернативу, глибоке волання, знак протиріччя, надію на те, що все може змінитися». Їхній спосіб протистояти панівній моделі шляхом свідчення праці та страждання показує їх як «вартових» кращого майбутнього.

Повторюючи своє переконання в тому, що людство сьогодні переживає епохальні зміни, позначені страхом, ксенофобією та расизмом, Святіший Отець запевняє, що народні рухи можуть стати «джерелом моральної енергії, щоб оживити наші демократії». Адже в глобалізованому суспільстві, пораненому економікою, дедалі більше віддаленою від етики, згадані суспільні прояви можуть діяти як протиотрута від популізму та «політики-шоу», оскільки вводять поняття участі громадян з більш позитивним баченням іншої особи. Таким є наслідок підтримки «сили “ми”» на противагу «культурі “я”».

Запобігти затемненню поняття спільного добра

Підсумовуючи, Папа наголошує на темі праці як священного права, яке слід зберегти для кожної людини. Перед обличчям неоліберальних підходів, які утискають людей в їхньому досвіді праці, Святіший Отець закликає до «нового гуманізму», що буде спроможним покласти край «поступовому затемненню культури й поняття спільного блага».

21 серпня 2019, 17:12