Шукати

Папа: Європа повинна подолати песимізм та ідеології поділу

Спілкуючись із журналістами на борту літака під час повернення з Румунії, Папа Франциск відповів на запитання про міграцію, екуменізм, цінність спілкування з літніми людьми та тенденції поділів у Європі.

Світлана Духович – Ватикан

У неділю, 2 червня 2019, завершилася Апостольська подорож Папи Франциска до Румунії. Під час перельоту з Бухареста до Риму відбулася традиційна розмова з журналістами.

Про батьків, що емігрують, аби забезпечити дітей

Журналістка румунського телебачення попросила Папу Франциска прокоментувати міграційний феномен, внаслідок якого останніми роками мільйони її земляків емігрували за кордон, часто залишаючи своїх дітей на батьківщині.

Папа зазначив, що сім’ї, які емігрують, щоб забезпечити своїх дітей, вчиняють акт милосердя. Така «болюча ситуація», як наголосив він, часто є результатом того, що закордонні фірми, знайшовши більші прибутки в інших країнах, закривають свої підприємства в Румунії. Це глобальна проблема, спричинена браком солідарності. В Румунії, де рівень народжуваності досить високий, багато молодих людей є безробітними. «Тому, я бажав би, – наголосив Святіший Отець, – аби вирішилася ця ситуація, яка не залежить тільки від Румунії, але й від світового фінансового порядку».

Екуменізм крові й милосердя

Журналіст «Радіо Марія» Румунії поставив Папі запитання про те, якими повинні бути стосунки між конфесіями, етносами та, в цілому, в політиці.

Посилаючись на Румунію, Наступник святого Петра наголосив, що необхідно подавати руку, коли існують конфлікти, потрібно сприяти наближенню між різними етнічними групами й релігійними конфесіями. «Ви маєте великого Патріарха» , – наголосив Папа, зазначаючи, що Патріарх Даниїл є великодушною та високоосвіченою людиною, з яким легко спілкуватися. Екуменізм, за словами Святішого Отця, «не означає дійти до завершення матчу, чи дискусій; він здійснюється, прямуючи вперед і молячись разом. «Ми маємо в історії екуменізм крові, – зазначив він. – Коли вбивали християн, їх не запитували про те, чи вони католики, православні, чи лютерани, їх питали, чи вони християни. Папа додав, що існує також «екуменізм вбогого», що означає разом чинити діла милосердя, допомагаючи бідним, хворим і потребуючим. Він наголосив, що потрібно прямувати цими шляхами екуменізму, не чекаючи поки богослови досягнуть взаєморозуміння, яке відкриє шлях до євхаристійного сопричастя.

«Люди випереджують нас, провідників»

Наступне запитання також стосувалося екуменізму. Журналіст франкомовного інформаційного агентства зауважив, що під час відвідин патріаршого катедрального собору Православної Церкви Румунії в Бухаресті, відбулося почергове, а не спільне, проказування молитви «Отче Наш» латинською та румунською мовами. «Про що ви думали під час того, як молитва «Отче Наш» звучала румунською мовою?» – запитав він Папу.

«Хочу вам звіритися, – зазначив Святіший Отець. – Я не мовчав, а в той час проказував «Отче Наш» італійською, і бачив, що більшість людей молилися як румунською, так і латинською мовами. «Люди випереджують нас, провідників, – наголосив він. – Ми змушені зважати на дипломатичну рівновагу, аби впевнитися, що прямуємо разом. Існують звичаї, які потрібно зберігати для того, аби не зруйнувати певні надбання. Але люди моляться разом, і ми також, молимося разом, коли ми перебуваємо наодинці. Я мав такий досвід як з багатьма пасторами, так і з православними». Папа додав, що серед католиків існує багато закритих людей, які вважають православних схизматиками, зазначаючи, що молиться за таких людей.

Політики не повинні сіяти страх

Відповідаючи на запитання про використання релігійних символів у виборчих кампаніях, Святіший Отець зазначив, що в численних країнах політика заражена «хворобою корупції». «Ми повинні допомагати політикам бути чесними, – наголосив він, – не робити кампаній з нечесними прапорами – обманом, наклепом, скандалами – та не сіяти ненависть і страх. Політик ніколи не повинен сіяти ненависть і страх, а тільки надію, справедливу й вимогливу, але надію. Бо він повинен провадити країну, а не лякати її».

Папа Франциск про Венедикта XVI

«Промовляючи до молоді, Ви часто наголошували на взаєминах з дідусями й бабусями, аби молодь могла мати коріння, і щоб літні люди могли мріяти. Ви не маєте тут близької родини, але Ви казали, що Венедикт XVI є для Вас ніби дідусем, чи не так?» – таким було запитання журналістки іспанської радіомережі «Radio Cope».

«Я відчуваю це кожного разу, коли відвідую його, – відповів Папа Франциск, – я беру його за руку та слухаю. Він говорить мало, повільно, але, як завжди, дуже глибоко. Бо Венедикт XVI має проблеми з колінами, а не з головою: розум у нього дуже ясний і, слухаючи його, я зміцнююсь, відчуваю життєдайні соки, що випливають з коріння і це допомагає мені прямувати вперед. Я відчуваю цю традицію Церкви, що не є музейним експонатом. Традиція подібна до коріння, що живить своїми соками, і ми не станемо корінням, ні: ми роквітнемо. Дерево зростає і ми дамо плоди, а насіння стануть корінням для інших. Традиція Церкви завжди перебуває в русі».

Європа повинна подолати песимізм та ідеології поділу

Останнє запитання журналістів стосувалося тенденції деяких країн Європейського Союзу замість братерства, надавати перевагу ізоляції.

Посилаючись на свої ключові промови щодо Європи, виголошені при Раді Європи в Страсбурзі 2014 року, з нагоди отримання премії Карла Великого 2016 року та з нагоди ювілею підписання Римських Угод 2017 року. Наступник святого Петра наголосив, що кожна країна несе відповідальність за Європейський Союз і свідченням цього є почергове головування. За його словами, якщо Європа не буде здатною відповісти на виклики майбутнього, то вона зів’яне. «Необхідно повернутися до ідей її батьків-засновників, вона повинна віднайти себе й подолати поділи кордонів», – додав він, наголошуючи, що Європа повинна подолати песимізм та ідеології поділу. «Вчімось з історії, не повертаймося назад», – наголосив він на завершення.

03 червня 2019, 14:52