Cerca

Vatican News
Copertine Podcast Copertine Podcast 

Папа до католиків Китаю: віра перемінює історію

У «Посланні до китайських католиків та вселенської Церкви» Папа Франциск пояснює причини, які привели до підписання Тимчасової Угоди з КНР. Ними є сприяти звіщенню Євангелія і досягнути єдності католицької спільноти.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Словами заохочення, зверненими до китайських католиків, які «щоденно присутні» в його молитвах, Папа Франциск розпочинає своє «Послання до китайських католиків і вселенської Церкви», оприлюднене у Ватикані в середу, 26 вересня 2018 року, повторюючи слова Ісуса, записані святим Лукою: «Не бійся, мале стадо». Контекстом приготування цього послання стало підписання в суботу, 22 вересня, тимчасової угоди з китайською владою щодо призначення єпископів.

Вир думок, що викликав сумніви та замішання

Папа відразу переходить до суті питання. «Останнім часом, – пише він, – кружляло чимало суперечливих голосів щодо теперішнього та, насамперед, прийдешнього католицьких спільнот в Китаї. Я усвідомлюю, що цей вир думок і суджень міг спричинити чимале замішання, викликаючи в серцях суперечливі почуття. В декого зроджуються сумніви та розгубленість, інші почуваються нібито покинутими Апостольською Столицею, ставлячи пекуче запитання щодо цінності страждань, перенесених через життя у вірності Наступникові святого Петра. В багатьох інших переважають позитивні очікування та роздуми, натхнені надією на спокійніше прийдешнє для плідного свідчення віри на китайських землях». І ця ситуація, за його словами, загострилася після підписання згаданої угоди.

Захоплення католиками, що свідчили Євангеліє навіть ціною життя

Папа Франциск висловлює своє «щире захоплення», яке відображає думку всієї Католицької Церкви, даром вірності китайських католиків, «постійністю у випробуваннях, стійким упованням на Боже провидіння, також і тоді, коли деякі події виявилися особливо несприятливими та важкими». І цей болючий досвід «належить до духовного скарбу» як Церкви Китаю, так і всього Божого люду.

Діалог, розпочатий святим Іваном Павлом ІІ та підтриманий Венедиктом XVI

Святіший Отець уточнює, що угода є «плодом довгого та складного інституційного діалогу між Святим Престолом та китайською владою, розпочатого ще святим Іваном Павлом ІІ та підтриманого Папою Венедиктом XVI». Протягом всього цього процесу Святий Престол «не мав і не має на думці нічого, крім здійснення духовних і пастирських цілей, притаманних Церкві», якими є «підтримувати та сприяти звіщенню Євангелія» та «досягти і зберегти» видиму єдність спільноти.

З вірою вирушаємо також і в невідоме

Далі Глава Католицької Церкви ділиться вказівками, необхідними для «прямування шляхом, іти яким ми покликані на цьому новому етапі». Посилаючись на Лист свого попередника до католиків Китаю, написаний 2007 року, він зазначає, що цей шлях «вимагає часу та припускає добру волю сторін».

Як приклад, Папа Франциск наводить постать Авраама, що «покликаний Богом, послухався та вирушив у невідому землю, яку мав отримати в спадщину, не знаючи дороги, що відкривалася перед ним». Коли б він вимагав «ідеальних соціальних і політичних умов» для того, щоб залишити свою землю, то нікуди не пішов би. Він, натомість, «довірився Богові і на Його слово покинув власний дім і свої забезпечення».

«Отож, не історичні переміни дозволили йому покладатися на Бога, але Його чиста віра викликала переміну історії», – пише Святіший Отець, додаючи: «Як Наступник святого Петра, прагну утверджувати вас в цій вірі (…), заохочуючи із дедалі більшим переконанням уповати на Господа історії та довіряти розпізнаванню Його волі, здійснюваному Церквою».

Питання призначення єпископів

«Фундаментальним питанням, яке слід було розглянути в першу чергу, – зазначає Папа, – було питання єпископських призначень. Всім відомо, що, на жаль, нещодавня історія Католицької Церкви в Китаї була болюче позначена глибоким напруженням, ранами і поділами, які зосередилися, насамперед, навколо постаті єпископа, як сторожа автентичності віри та гаранта церковного сопричастя». Спроби держави визначати також внутрішнє життя католицьких громад, нав’язуючи контроль, що виходив за межі законних компетенцій, спричинилися до появи «підпільних» спільнот.

Заклик до єпископів, прийнятих у сопричастя, свідчити єдність

Папа зазначає, що знайшов «велику відраду» в тому, що побачив «щире бажання китайських католиків жити своєю вірою в повному сопричасті з вселенською Церквою та Наступником святого Петра», включаючи також єпископів, «які завдали рану сопричастю в Церкві» не лише через власні помилки та слабкість, але й через «сильний і нечуваний зовнішній тиск».

«Тому, уважно вивчивши кожну окрему особисту ситуацію та заслухавши думку сторін, я багато роздумував і молився, шукаючи справжнього добра для Церкви в Китаї», – додає Святіший Отець, зауваживши, що «в послідовності з напрямними» своїх безпосередніх попередників, він вирішив прийняти у церковне сопричастя решту сім так званих «офіційних» єпископів, висвячених без Папського мандату. «Водночас, прошу їх видимими і конкретними жестами виявляти віднайдену єдність з Апостольською Столицею та з Церквами, розсіяними в світі, та зберігати їй вірність, не зважаючи на труднощі».

Обійняти того, хто визнає свою помилку

Наступник святого Петра закликає всіх китайських католиків ставати «ремісниками примирення» в усвідомленні того, що «не існує ні закону, ні припису, який може перешкодити Богові обійняти дитину, що повертається до Нього, визнаючи свою помилку та вирішивши розпочати все наново». В цьому дусі можна започаткувати «нечуваний процес», який допоможе залікувати рани минулого «та відновити повноту сопричастя між усіма китайськими католиками».

Критерії обрання єпископів

За словами Папи, хоч Тимчасова Угода «обмежується деякими аспектами життя Церкви» і неодмінно може бути вдосконалюваною, вона спроможна «написати нову сторінку» в історії Католицької Церкви в Китаї. Вперше впроваджуються «стабільні елементи співпраці між державною владою та Апостольською Столицею», сподіваючись «забезпечити католицькій громаді добрих пастирів».

«В цьому контексті, – пише він, – Святий Престол має намір до кінця робити те, що йому належить, але також вам – єпископам, священикам, богопосвяченим особам та мирянам – належить сповнити важливу роль: разом шукати добрих кандидатів, які будуть спроможними прийняти в Церкві делікатне та важливе єпископське служіння. Не йдеться про те, щоби призначати функціонерів для вирішування релігійних справ, але мати справжніх пастирів, що відповідають Ісусовому серцю».

Роль католиків у суспільстві

Святіший Отець також ділиться думками про роль католиків у китайському суспільстві. «У громадській і політичній сфері, – зазначає він, – китайські католики нехай будуть добрими громадянами, люблять свою батьківщину та чесно і старанно служать своїй країні згідно з власними здібностями. В моральному плані нехай усвідомлюють, що чимало співгромадян очікують від них вищої міри служіння спільному благу та гармонійному розвиткові всього суспільства. Зокрема, нехай уміють пропонувати той пророчий та конструктивний внесок, який черпають зі своєї віри в Боже царство. Це може вимагати також труду сказати критичне слово, але не для безплідного протистояння, а з метою будувати справедливіше, людяніше суспільство, шанобливіше до гідності кожної особи».

Задля євангелізації подолати протистояння

Звертаючись до єпископів, священиків і богопосвячених осіб, Папа закликає подолати «протистояння минулого», щоб ще краще служити вірним, «смиренно анґажуючись» в справу примирення та єдності та «енергійно з ентузіазмом» повертаючись на шлях євангелізації.

Заохочення для молоді

Звертаючись до китайської католицької молоді, Святіший Отець закликає співпрацювати в будуванні майбутнього країни та з ентузіазмом нести всім радість Євангелія, перемагаючи «особисті упередження» і прямуючи вперед в дусі «автентичної культури зустрічі».

Вірні в усьому світі нехай не забувають про співбратів у Китаї

До католиків всього світу Папа звертається з проханням «супроводжувати наших братів і сестер в Китаї палкою молитвою та братерською дружбою». За його словами, вони повинні відчути, що «на дорозі, яка відкривається перед ними, вони не самотні».

Продовження діалогу з китайською владою

Глава Католицької Церкви «з пошаною» звертається до тих, які провадять Китайську Народну Республіку, поновляючи запрошення «з довір’ям, сміливо й далекоглядно продовжувати вже віддавна розпочатий діалог», щоб подолати протистояння в спільному переконанні в тому, що, як писав Венедикт XVI, «непорозуміння не приносить користі ні китайській владі, ні католицькій Церкві в Китаї». Така співпраця дозволить сприяти «цілісному розвиткові суспільства, гарантуючи більшу пошану до людської особи, також і в релігійній сфері».

Святіший Отець вказує теж на необхідність «навчитися нового стилю простої та щоденної співпраці» між владою на місцях та церковною владою, щоб «гарантувати впорядковане виконання душпастирської діяльності, в гармонії між законними очікуваннями вірних та рішеннями, що перебувають в компетенції влади». «Католицька Церква не чужа китайській історії і не просить про якісь привілеї», – наголошує він.

Молитва

Папа Франциск просить в Бога дару миру та закликає всіх призивати материнську опіку Пречистої Діви Марії, завершуючи своє послання молитвою до Матері Божої, Помічниці християн.

26 вересня 2018, 13:42