Beta-версія

Cerca

Vatican News
Папа Франциск

Підсумок Послання Папи з нагоди Дня молитви за збереження створіння

З нагоди IV Всесвітнього дня молитви в намірення дбання про сотворений світ, що відзначається 1 вересня, Папа Франциск приготував окреме послання

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Пошана до води як цінного природного елемента і доступ до води як право людини. Ці два аспекти є темою четвертого Всесвітнього дня молитви в наміренні дбання про сотворений світ, а також послання Папи Франциска, оприлюдненого з цієї нагоди.

Подяка і визнання занедбання

Свої роздуми Святіший Отець розпочинає з подяки Господеві «за дар спільного дому і за всіх людей доброї волі, що анґажуються в його збереження». Окрему згадку він присвятив також різним проектам, як от захист екосистем, підтримка сталого сільського господарства, та освітнім і духовним ініціативам.

«Мусимо визнати: ми не зуміли відповідально оберігати створений світ. Стан довкілля як на глобальному рівні, так і в багатьох окремих місцях не може вважатися задовільним. Через це виникла необхідність оновлених та здорових стосунків між людством і створінням, переконаність в тому, що лише автентичне та цілісне бачення людини дасть нам змогу краще заопікуватися нашою планетою на користь теперішніх і майбутніх поколінь», – пише він.

Цьогорічна тема

Глава Католицької Церкви зазначає, що у цьогорічному посланні бажає звернути увагу на питання води, «дуже простого й, водночас, цінного елемента», до якого, нажаль, доступ для багатьох людей є ускладненим, а навіть неможливим. Однак, «доступ до безпечної питної води є основним, фундаментальним і загальним правом людини, бо є визначальним для виживання людей, а тому є передумовою для виконання інших прав», – нагадує він, цитуючи свою енцикліку «Славен будь».

Вдячність Богові за «сестру воду»

За словами Святішого Отця, вода заохочує нас замислитися над нашим походженням. Зокрема, з води в більшості складається наше тіло, численні цивілізації минулого виникли біля водних потоків, промовистими є слова з Книги Буття, які стверджують, що на початку Дух Творця «ширяв над водами».

«Думаючи про її фундаментальну роль в створінні та людському розвиткові, відчуваю потребу скласти подяку Богові за “сестру воду”, просту й необхідну, як ніщо інше, для життя на планеті. І саме тому дбання про водні джерела та басейни є невідкладним імперативом», – пише Папа, вказуючи на необхідність «спільних проектів та конкретних жестів», пам’ятаючи також і про те, що неприйнятними є будь-які спроби приватизувати природнє благо води, що «відбуватиметься за рахунок людського права доступу до неї».

Роль води у християнстві

Далі Наступник святого Петра звертає увагу на важливість води у християнстві, скеровуючи думку до Хрищення, «таїнства нашого відродження», в якому вода, «освячена Святим Духом», стає засобом оновлення та джерелом невмирущого життя. І для християн різних конфесій Хрищення є відправною точкою, аби «жити дедалі автентичнішим братерством на шляху до повної єдності».

Ісус обіцяв своїм учням воду, спроможну назавжди втамувати спрагу людини, запрошуючи: «Коли хто спраглий, нехай прийде до мене і п’є». Приходити до Ісуса, щоб напитися, означає «особисто зустрітися з Ним як з Господом, черпаючи з Його слова сенс життя». В нас відлунюють Його слова, сказані на хресті: «Спраглий я». Господь і далі залишається «спраглим любові», і просить нас напоїти його у «численних спраглих» ближніх. А «дати напитися» на глобальному рівні означає не лише «особисті жести любові», але «конкретні рішення та постійні зусилля спрямовані на те, щоб всім забезпечити першочергове благо води».

Неминуча відповідальність і справжній виклик

Згадавши також і про питання морів і океанів, вказуючи на необхідність дякувати Творцеві за «вражаючий і чудесний дар великих вод і того, що вони містять», Глава Католицької Церкви наголосив, що «оберігати кожного дня цей неоціненний дар становить сьогодні неминучу відповідальність і справжній виклик», що вимагає «співробітництва людей доброї волі задля співпраці з безперервним ділом Творця».

«Численні зусилля, на жаль, виявляються даремними через нестачу регламентування та ефективного контролю, особливо в тому, що стосується захисту морських територій за межами національних кордонів, – додає Папа. – Ми не можемо дозволити, аби моря та океани наповнювалися плаваючими покладами пластику. Також і щодо цієї надзвичайної ситуації ми покликані анґажуватися з активною ментальністю, молячись так, ніби все залежить від Божого провидіння та діячи так, ніби все залежить від нас».

Заклик до молитви

У цьому контексті Святіший Отець заохочує молитися за те, щоб «вода не була знаком розділення між народами, але зустрічі для спільноти людей». Молитися за тих, які «ризикують життям серед морських хвиль, шукаючи кращого майбутнього», та за політиків, аби «найделікатніші питання нашого часу», як от міграція, кліматичні зміни й доступ до першочергових благ, «вирішувалися з відповідальністю, далекоглядністю, зверненою в завтрашній день, з великодушністю і духом співпраці».

«Молімося за тих, які посвятилися морському апостолятові, за тих, які допомагають замислюватися над проблемами морських екосистем, за тих, які причиняються до опрацювання та застосування міжнародних норм», – закликає Папа, заохочуючи не забувати про тих, які дбають про захист морів та океанів і їхньої біорізноманітності.

«Врешті, – підсумовує він, – не забуваймо про молоді покоління і молімося за них, щоб вони зростали у знаннях та пошані до спільного дому та з бажанням дбати про суттєве благо води на користь всім».

День молитви за збереження створіння

У листі від 10 серпня 2015 року на ім’я кардиналів Петера Турксона, тодішнього Президента Папської Ради «Справедливість і мир», і Курта Коха, Президента Папської Ради сприяння єдності між християнами, Папа Франциск проголосив про встановлення окремого дня молитви. У цьому читаємо:

«Поділяючи з любим братом Вселенським Патріархом Вартоломеєм стурбованість за майбутнє створіння (пор. Laudato si’, 7-9) та приймаючи пораду його представника Пергамського Митрополита Іоанніса, висловлену під час представлення енцикліки “Laudato si’” про дбання про спільний дім, хочу повідомити про те, що я вирішив встановити також й у Католицькій Церкві “Всесвітній день молитви в наміренні дбання про сотворений світ”, який від цього року буде відзначатися 1 вересня, так само, як вже віддавна це відбувається у Православній Церкві». Цьогорічне відзначення вже є четвертим, а минулого року Папа Франциск і Патріарх Вартоломей написали спільне послання.

Зазначимо, що з метою звернути увагу вірних на стан нашого спільного дому – планети Землі, посилаючись на досвід інших Церков, Українська Греко-Католицька Церква, згідно з відповідним рішенням Синоду Єпископів, від 2009 року відзначає День Бога-Творця який припадає 14 вересня (1 вересня за юліанським календарем).

01 вересня 2018, 12:07