Beta-версія

Cerca

Vatican News

Папа: Справжні гроші здобуваються працею, що творить гідність

Лише здобування прибутку вже не є запорукою життя підприємства, потрібні формування в цінностях та етика, приязна до особи. Такими думками Святіший Отець поділився в інтерв’ю для італійського часопису «Il Sole 24 Ore»

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Управління економікою та фінансами, створення нових робочих місць, пошана до довкілля, прийняття мігрантів… Всі ці теми стосуються етики, «приязної до людської особи». На це звернув увагу Папа Франциск в інтерв’ю для італійського часопису «Il Sole 24 Ore», що вийшло у світ в п’ятницю, 7 вересня 2018 року, збігаючись із початком «Форуму Черноббіо» – щорічної зустрічі економістів і фінансистів на півночі Італії.

«Бракує усвідомлення спільного походження, приналежності до спільного коріння людства та майбутнього, яке слід будувати разом. Це базове усвідомлення дозволило б розвинути нові переконання, нові наставлення та стилі життя», – зауважує Глава Католицької Церкви, зазначаючи, що приязна до людської особи етика прямує до подолання розрізнення між дійсністю, зосередженою на заробіткові та тією, що не позначена виключністю механізмів здобування прибутку, залишають простір для розвитку так званого «третього сектору».

Ідол, що називається «гроші»

Сучасну економіку Папа називає такою, що вбиває, оскільки «в її центрі вже не перебуває людська особа», вона «прислухається лише до грошей», здобування яких «стає першочерговою та єдиною метою». І так розбудовуються «структури бідності, поневолення та відходів».

«Актуальна центральна позиція фінансової діяльності щодо дійсної економіки не є випадковою: за цим стоять рішення когось, хто помилково вважає, що гроші здобуваються грошима. Оті справжні гроші здобуваються працею. І саме праця надає людини гідність, а не гроші. Безробіття, що охопило різні європейські країни – це наслідок економічної системи, яка втратила спроможність створювати працю, поставивши в центрі ідола, який називається “гроші”», – стверджує Святіший Отець.

Праця повинна породжувати іншу працю

Відповідаючи на запитання про те, як підприємець може стати «творцем» цінностей для свого підприємства та для інших, Глава Католицької Церкви нагадує про важливість «уважності до конкретної особи», що означає «віддавати кожному належне», вириваючи батьків із тривоги «про те, що вони не спроможні не те, щоб дати майбутнє своїм дітям, але й забезпечити теперішнє».

«Це означає, – вів далі він, – вміти управляти, але також вислухати, покірно та з довірою поділяючи проекти та ідеї. Це означає дбати про те, щоби праця створювала іншу працю, відповідальність – іншу відповідальність, надія – іншу надію, насамперед, для нових поколінь, які сьогодні потребують її більше, ніж будь-коли. Вважаю, що важливо спільно трудитися над тим, щоб будувати спільне добро та оновлений гуманізм праці, поширювати працю, яка буде шанувати людську гідність, а не лише дивитися на прибуток та виробничі потреби, але сприятиме гідному життю, пам’ятаючи про те, що добро людей та добро підприємства крокують поруч».

Новий економічний порядок денний

Папа закликає «розвивавати солідарність» та «новий економічній порядок денний», який не породжуватиме відкинення людей, немов непотребу, але буде уважнішим до бідних та до зменшення нерівності. За його словами, ми потребуємо «мужності та геніальної креативності».

«Розподіл та участь у виробленому багатстві, включення підприємства в територію, соціальна відповідальність і соціальні гарантії на підприємстві, рівність у зарплатах між чоловіками та жінками, можливість поєднування ритмів праці та життєвих ритмів, пошана до довкілля, визнання більшої важливості людини ніж машини та справедливої зарплатні, здатність до інновацій – все це важливі елементи, які підтримують живим спільнотний вимір підприємства», – зазначив Святіший Отець, підкреслюючи, що «здорова економіка» ніколи не є незв’язаною зі значенням того, що виробляється, а економічна діяльність завжди є «етичним актом».

Формування цінностей

У такій перспективі значення підприємства «розширюється», даючи зрозуміти, що «лише здобування прибутку не є гарантією життя підприємства». Саме тому, крім технологічного формування, потрібне формування цінностей, таких як солідарність, етика, справедливість, гідність, сталість. Необхідне також узгодження політичних, культурних, соціальних та виробничих дій в тому, що стосується екологічного виміру.

Спільна подорож

Інтерв’ю не забракло згадки і про «волання бідних», що вилилося, зокрема, у явище міграційних потоків людей, що шукають кращої долі. На думку Глави Католицької Церкви, «мирне майбутнє для людства не існує» без «прийняття відмінностей, солідарності та сприйняття людства, як однієї сім’ї».

Відповідаючи на запитання про поради для Європи в цьому контексті, він заохочує скерувати свій погляд на тих, які втікають від злиднів та голоду, закликаючи підприємців та «європейські інституції, яким не бракує геніальності та сміливості», започатковувати інвестиційні процеси в своїх країнах: у формування, починаючи від освіти аж до розвитку властивих і справжніх культурних систем, та в працю. Варто також зосередитися на допомозі в розвиткові тим країнам, які ще залишаються бідними, щоб вони ставали спроможними розбудовувати справедливі демократичні суспільства

«Відповіді на прохання про допомогу, хоч і були великодушними, але, можливо, недостатніми, й сьогодні ми оплакуємо тисячі загиблих. Було занадто багато мовчання. Мовчання так званого здорового глузду, мовчання наставлення “завжди так робилося”, мовчання з боку “ми”, протиставленого “вони”. Господь обіцяє полегшення та визволення всім пригнобленим світу, але для того, щоб ця обітниця була дієвою, потребує нас, – сказав Папа. – Потребує наших очей, щоб бачити потреби братів і сестер. Потребує наших рук, щоб допомагати. Потребує нашого голосу, щоби викривати несправедливість, скоєну часто серед спільницького мовчання багатьох. Але, насамперед, Господь потребує нашого серця, щоб виявляти милосердну Божу любов».

Інтеграція та гідне прийняття

Святіший Отець також зауважив, що з боку мігрантів повинна бути пошана до культури та законів країни, яка їх приймає, аби розпочати «шлях інтеграції» і «подолати страхи та неспокій». Йдеться також про розсудливість з боку урядів, щоб знайти спільні рішення, адже існує можливість прийняття лише певної кількості людей, «не занедбуючи можливостей для інтеграції та гідного влаштування». Слід також звернути увагу на «контрабанду людей».

07 вересня 2018, 12:15