Папа: усвідомлювати постійну боротьбу, що відбувається в нашій душі
Світлана Духович – Ватикан
Потрібно просити в Господа світла для того, аби розуміти, що відбувається в нашій душі. На цьому наголосив Святіший Отець, проповідуючи в п’ятницю, 25 жовтня 2019 р., під час Святої Меси в каплиці «Дому Святої Марти».
«Знаю бо, що не живе в мені, тобто в моїм тілі, добро: бажання бо добро творити є в мені, а добро виконати, то – ні; бо не роблю добра, що його хочу, але чиню зло, якого не хочу. Коли ж я роблю те, чого не хочу, то тоді вже не я його виконую, але гріх, що живе в мені» – писав святий Павло до християн Риму. За словами Папи Франциска, цей уривок вказує на те, що всі люди, включно зі святими, переживають в душі цю постійну боротьбу. І якщо хтось стверджує, що не помічає в собі такої боротьби, то це свідчить лише про нечутливість цієї людини.
Постійна боротьба між злом і добром
Проповідник підкреслив, що кожен день ставить перед нами нові виклики, в яких ми повинні вибирати між злом і добром. Він пригадав мучеників, які «повинні були боротися аж до кінця, аби зберегти віру», та святих, таких як свята Тереза від Дитятка Ісуса, для якої «останній момент її життя був найважчою боротьбою», бо відчувала, що лукавий хотів відірвати її від Господа.
«Існують надзвичайні моменти боротьби, – вів далі проповідник, – але й існують звичайні, щоденні хвилини». Святіший Отець вказав на важливість того, щоб усвідомлювати, що відбувається в нашій душі. Він додав, що християни часто роблять багато справ, навіть добрих, але не замислюються над тим, що їх в житті надихає, в якому напрямку рухаються і хто їх спонукає до цього.
Бути свідомими й пильними
Ця боротьба, за словами Папи, завжди триває між благодаттю та гріхом, між Господом, що хоче нас визволити з цієї спокуси, й лукавим, що завжди бажає нашого падіння. Тому, за його словами, важливо не «плисти за течією», а усвідомлювати, що відбувається всередині в нас.
Святіший Отець порадив робити щодня короткий іспит сумління, замислюючись над тим, що відбулося всередині нас, чи ми когось обмовили, чи в нас була ненависть, чи ми були милосердними до інших. Бо досить часто, як зазначив на завершення проповідник, ми знаємо, що відбулося в нашому кварталі, в нашому місті, але не знаємо, що відбулось в нашій душі.
