Шукати

Vatican News

50 навернень. Ейвері Даллес – пресвітеріанець, агностик, кардинал

Ейвері Роберт Даллес: від колишнього пресвітеріанця, потім агностика – до кардинала, одного з найбільших богословів нашого часу

 

с. Лідія Короткова, СНДМ

Ейвері Даллес народився 1918 року в побожній родині, що належала до американської Пресвітеріанської Церкви, що є однією із гілок Кальвінізму, яка в XVI сторіччі в період Реформації виникла в Шотландії, а згодом розвинулась в Англії, Ірландії, США та в інших країнах світу. Його батьком був Джон Фостер Даллес, відомий американський політик, що був Державним Секретарем США від 1953 до 1959 року, коли президентом був Ейзенхауер. Дідусь Джона Даллеса був держсекретарем при президенті Гаррісоні, а дядько – державним секретарем при Вудро Вільсоні. Аллен, молодший брат Джона Даллеса, був відомим керівником американських спецслужб, дипломатом, директором Центрального розвідувального управління США. Ейвері виховувався в суворому пресвітеріанському дусі, адже був правнуком відомого проповідника й теолога Аллена Мейсі Даллеса.

Хлопець навчався в престижних школах Швейцарії та США, і в молодості втратив віру, а коли 1936 року вступив до Гарвардського університету, вже був агностиком і скептиком: в усьому сумнівався і в ніщо не вірив.

 Як же ж він знайшов шлях віри? Ейвері читав багато книг класичних авторів, таких як Арістотель та Платон, католицьких авторів – святого Тому Аквінського та святого Августина, а також католицьких філософів сучасності, таких як Жак Марітен, Етьєн Жільсон. Потім він сам признавався: «Чим більше я роздумував та поглиблював свої знання, тим більше переконувався, що католицька доктрина послідовна та піднесена».

Шукаючи істини, він знайшов її в бібліотеці та в каплиці. Як це сталось? Ставши постійним читачем католицької бібліотеки, він щотижня повертався додому з новими томами, зокрема, його цікавив період середньовіччя. «Я дуже глибоко вивчив період Реформації. Прочитав твори Лютера й Кальвіна. Вивчив декрети Тридентійського Собору. І зрозумів, що мої симпатії постійно схиляються в бік Католицької Церкви. В глибині душі я почав відчувати, що саме там, у Католицькій Церкві, було моє місце!»

В той час Ейвері Даллес навчався в Гарвардському університеті, одному з найвідоміших у США, який розташований у місті Кембрідж, штату Массачусетс. Ось як він згадує той час: «Кембрідж був дуже католицьким містом і мешканці були вельми практикуючими, храми були переповнені вірними, які часто приступали до Сповіді та Причастя, численно брали участь у церемоніях Страсного Тижня. Все це мене захоплювало. А перший контакт з Католицької Церквою відбувся завдяки Святій Літургії».

Йшов 1938 рік. Одного разу Ейвері запитав у власника католицької книгарні: «Що треба зробити, аби стати членом Католицької Церкви?» І почув відповідь: «Треба пройти курс формації в католицькій доктрині під проводом священика». Ейвері відповів, що досі ще ніколи не спілкувався з католицьким священиком. Власник книгарні познайомив його з одним священиком-єзуїтом, який саме закінчував свої студії в Гарвардському університеті. Протягом семи тижнів під його проводом Даллес наполегливо вивчав «Катехизм», за його словами «ще більше вглиблюючись у красу католицької релігії».

Рішення Ейвері Даллеса прийняти католицьку віру дуже шокувало його, традиційно пресвітеріанську, родину. Хоч його батько, Джон Фостер Даллес, з цим не погоджувався, але поставився до цього рішення з пошаною. В листопаді 1940 року в храмі святого Павла в Кембриджі (США) Ейвері Даллеса прийняли до Католицької Церкви. Йому було 22 роки. Закінчивши Гарвардський університет, він вступив на юридичний факультет. Під час Другої світової війни служив у військово-морському флоті США в чині лейтенанта. За місію зв’язків із французьким флотом був нагороджений французьким Військовим Хрестом.

Після закінчення війни 1946 року Ейвері Даллес прийняв найрадикальніше рішення у своєму житті: вступив до Ордену Єзуїтів, а через десять років був рукоположений на священика. Він навчався спочатку в Німеччині, а потім у Папському Григоріанському університеті в Римі, де отримав ступінь доктора богослов’я. Протягом 50-ти років о. Ейвері Даллес викладав теологію, еклезіологію, доктрину Божого Об’явлення та екуменізм у Фордгемському університеті США, в ряді інших університетів, коледжів, семінарій та богословських шкіл. Він написав понад 20 книжок теологічного змісту, опублікував понад 8000 статей на богословські теми. Він очолював Католицьке Богословське Товариство США, був членом Міжнародної богословської комісії, отримав дуже багато відзнак та нагород.

За його заслуги на ниві богослов’я, за те, що він був завжди зразковим і вірним вчителем та смиренннм учнем Христовим, 21 лютого 2001 року Папа Іван Павло ІІ підніс його до кардинальської гідності. Кардинал Даллес був одним із небагатьох кардиналів, що не були єпископами. Коли його запитали, яку найбільшу проблему зустрічає Католицька Церква в сучасному світі, він відповів: «Сучасною проблемою Церкви є передавання віри в наші дні. Мас-медіа постійно бомбардують молодь мирськими цінностями, такими як

 матеріальні блага і розкіш. Ці світські цінності протилежні євангельським цінностям, таким як жертва й послух авторитету. Тому Церква відчуває труднощі в передаванні цінностей у сучасній культурі, де домінують споживацтво й неприборканий гедонізм.

Останні роки свого життя кардинал Даллес жив при Фордгемському університеті в Бруксі, штат Нью-Йорк. Він втратив мову та не володів однією рукою, але розум залишався ясним і кардинал продовжував наукову працю, користуючись комп’ютерною клавіатурою. В прощальній лекції в університеті, яку прочитав його асистент, він писав: «Стражданняйі зменшення сил не є найбільшим злом, але звичайними складовими частинами життя, особливо в похилому віці. Їх треба очікувати як елементи повного людського існування. В мої 90 років я ще можу продуктивно працювати. А тому, що мене дедалі більше опановує прогресивний параліч та нездатність говорити, можу ототожнювати себе з багатьма спаралізованими та німими, про яких говорить Євангеліє. Я вдячний за люблячу та кваліфіковану опіку, які отримую й за надію на вічне життя в Христі. Якщо Господь тепер покликав мене до слабкості та недуги, я добре знаю, що в Його владі вчинити досконалою також і мою неміч. Нехай буде благословенне Господнє ім’я!».

19 квітня 2008 року, під час Апостольського візиту до США, Папа Венедикт ХVI відвідав хворого кардинала, який вручив йому свої попередньо приготовані, спостереження.

Кардинал Ейвері Даллес відійшов по вічну нагороду 12 грудня 2008 року й похований на кладовищі оо. Єзуїтів в Орісвіллі в штаті Нью-Йорк. У телеграмі співчуття з приводу його смерті Папа Венедикт ХVI висловив «величезну вдячність» покійному кардиналові «за невичерпну любов до Господа та Його Церкви, що характеризували його священниче служіння та довгі роки навчання та богословських пошуків», та молився, щоб «його переконливе особисте свідчення гармонії між вірою та розумом приносили плоди для навернення умів і сердець та поширення Євангелія».

Кардинал Ейвері Даллес написав книжку «Свідчення благодаті», в якій детально описує шлях свого навернення. Серед іншого, він пише: «Тому, що Царство Боже є скарбом великої цінності, скарбом захованим у полі, ми повинні бути готовими втрачати й відмовлятись від усіх інших володінь, аби набути віру».

18 травня 2019