Місіонерка в Монголії: особисте навернення відкриває на Бога і ближніх
с. Емілія Вандич, СНДМ – Ватикан
Уродженка Колумбії сестра Марія Есперанса Бесерра, місіонерка Згромадження Матері Божої Утішительки, вже десять років проживає в столиці Монголії. Вона ніколи не думала, що зможе бути присутньою під час першого візиту Святішого Отця до цієї східно-азіатської країни. Отож, під час цієї історичної подорожі вона також чекатиме Папу в Улан-Баторі. Ця черниця з милою усмішкою і світлим поглядом добре знає: Папа Франциск від 31 серпня по 4 вересня 2023 року зустрічатиметься з народом, який понад тридцять років тому залишив позаду жорстокість комунізму і без вагань ступив на нелегкий шлях демократії. Єпископ Риму зможе доторкнутися до зростання Церкви, яка лише всього тридцять років тому почала проростати. Трохи більше ніж 1500 вірних католиків серед майже трьох з половиною мільйонів населення – це мізерний один відсоток, розбавлений відносною більшістю буддистів і значним сегментом населення, яке декларує себе атеїстами. «Це – сіль землі», – наважується на біблійне порівняння сестра Марія Есперанса. Їй не важко повірити, коли вона розповідає, що ця “сіль” – це лише «вісім парафій, каплиця, близько двадцяти священиків та тридцяти черниць, приблизно сімдесят місіонерів і кілька відданих мирян».
Служіння соціальним потребам
Який смак має євангелізація, досягнута за допомогою цих кількох складових, можна зрозуміти, коли вона розповідає факти: «Сімдесят відсотків наших зобов’язань – соціальні: сприяння розвиткові людини, освіта, охорона здоров’я та сприяння монгольській культурі. Наша мета – допомогти побудувати краще суспільство». Сестра Марія Есперанса підсумовує все це в девізі, який був придуманий на зорі народження Церкви в країні: «Прийди і подивись». «Це просте запрошення, яке не передбачає жодного нав’язування і яке завжди має супроводжуватися глибокою відкритістю і близькістю до людей. Особливо до тих, хто перебуває на узбіччі, до бідних», – додає вона. «Євангельські цінності засвідчуються послідовністю християнського життя, і монголам це подобається, це їх приваблює. Настільки, – розповідає вона, – що люди вражені тим, як нам, місіонерам двадцяти чотирьох різних національностей, вдається підтримувати один одного і прямувати вперед разом». У багатьох виникає запитання: хто мотивує їх бути справжніми братами? «Пошук відповіді стає першим кроком у пізнанні Ісуса, Євангелія і Церкви», – запевняє с. Марія Есперанса. Вона розповідає, що в столиці країни ще багато чого треба зробити. Отож, черниця, разом зі своїми сестрами і співбратами, намагаються бути ближче до страждаючого населення, конкретно допомагаючи сім’ям, підтримуючи дітей з позашкільними заняттями, роздаючи їжу тим, хто не має можливості мати як обід, так і вечерю. «Навіть поїздка в автобусі для нас стає можливістю будувати стосунки. Багато людей, навіть просто зустрівшись з нами поглядом, відчувають розуміння, заспокоєння», – розповідає вона, додаючи, що «дуже важливо відкрити своє серце, щоб недовіра та упередження відпали». «Саме так, – пояснює с. Марія Есперанса, – ми пізнаємо їхній світ, їхню культуру, а вони вчаться відкривати для себе наші цінності».
Будувати взаємну дружбу
Інша католицька громада розташована в степу, більш ніж за 400 кілометрів від столиці. Місіонерський осередок і церква були побудовані близько 20 років тому і надають допомогу та підтримку населенню, незалежно від віровизнання кожної людини. І тут сестра підкреслює, що «мета полягає в тому, щоб будувати взаємну дружбу, в якій наше християнське свідчення буде дуже стриманим». Великим викликом, який вона бачить на горизонті для своєї релігійної спільноти, є постійне особисте навернення, яке відкриває до Бога та інших. Ще одним важливим викликом, за словами сестри Марії, є монгольська мова. «Декому з нас вивчити її легше, декому доводиться більше працювати. Але це залишається абсолютним пріоритетом», – зазначає вона.
Девізом Папської подорожі є «Надіятися разом», – заклик, який, на думку черниці, адресований всій країні, тому що «в такому нехристиянському середовищі, як Монголія, співпраця всіх людей є фундаментальною». Сестра Марія Есперанса підкреслила, що державна влада з радістю прийматиме Папу Франциска, адже «це буде видимим знаком любові Церкви до найменших, найслабших», незважаючи на їхнє віровизнання.
