Напади на християнські храми Пакистану – це вияв неповаги до інших релігій

о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан

У середу, 16 серпня 2023 р., у Пакистані відбулася серія нападів та підпалів християнських храмів. Ці події стали наслідком звинувачень людей на адресу християн в нібито оскверненні Корану. За даними місцевої влади, щонайменше шість церков були пошкоджені або підпалені.

Хроніка подій

Атака на християнські церкви почалася після того, як деякі люди повідомили, що вони знайшли поодинокі сторінки Корану з нібито блюзнірськими написами в районі пакистанського міста Джаранвала, де проживає громада християн. Відтак сторінки начебто передали місцевому релігійному мусульманському лідеру, який закликав всіх мусульман міста до протесту. Як наслідок, постраждала одна католицька церква, три храми протестантської деномінації пресвітеріанства, один євангельської спільноти Армія спасіння та один протестантської громади центру Повного Євангелія. Поліція, яка втрутилася, щоб заспокоїти заворушення, не змогла запобігти руйнуванню.

Прем'єр-міністр Пакистану Анваар-уль-Хак Какар негайно пообіцяв вжити заходів проти винних у вандалізмі. «Я шокований цим, що побачив. Супроти тих, хто порушує закон і нападає на меншини будуть вжиті суворі заходи», – написав він у Twitter. У своїй заяві в ніч на 17 серпня поліція зазначила, що у зв'язку з нападами на християнську громаду було заарештовано понад 100 осіб, додавши, що під час заворушень ніхто не постраждав.

Рішуче засудження атак

Президент Конференції єпископів Пакистану єпископ Джозеф Аршад рішуче засудив те, що сталося в Джаранвалі, закликавши владу регіону Пенджаб вжити негайних заходів проти виконавців терактів. «Ці інциденти прокладають шлях до небезпеки для меншин, які проживають у Пакистані. Наші місця поклоніння та наші люди не є в безпеці. Слід провести прозоре розслідування цього трагічного інциденту, щоб відновити верховенство закону і справедливості та побудувати краще суспільство, засноване на гармонії і повазі до релігій», – зазначив він на сайті дієцезії.

Засудив напади і Пол Бхатті, колишній міністр у справах злагоди та меншин Пакистану та брат Шахбаза Бхатті – пакистанського католицького політика, убитого у 2011 році. Він згадав про закон стосовно богохульства, який часто використовується ісламськими екстремістами як привід для нападу на релігійні меншини. Цей закон стає нагодою засуджувати тих, хто ображає Мохамеда або Коран, жорсткими видами покарання, серед яких є смертна кара або довічне ув'язнення. «Деякі мусульмани, – каже він, – з одного боку, вимагають дотримання закону про богохульство, а з іншого, вони не хочуть підкорятися закону, тому замість того, щоб викривати можливі порушення – які згодом судова система повинна перевірити, чи дійсно вони є порушеннями – вони беруть правосуддя у свої руки, нападаючи на християн». Він додав, що здебільшого християн звинувачують і садять у в’язницю, а ті, хто провокував і брав правосуддя у свої руки, ніколи не отримують ніякого покарання.

Потреба у вихованні поваги до інших релігій

Пол Бхатті визнає інструменталізацію закону про богохульство, який раніше пробували скасувати. Однак зараз у пріоритеті існують два ключові аспекти. Найперше йдеться про те, щоб забезпечити відповідне покарання для тих мусульман, які самостійно здійснюють правосуддя. Наступне завдання стосується міжрелігійного діалогу. «Бо якщо це проблема християн, у випадку, якщо це буде доведено, то наша відповідальність полягатиме в тому, щоб виховувати людей, аби вони не провокували мусульман. Однак відповідальність мусульманських вчителів полягатиме в тому, щоб виховувати дітей, які вивчають Коран, на загальнолюдських релігійних цінностях, уникаючи будь-яких слів ненависті, які зазвичай передаються під час викладання Корану дітям, які з цим виростають», – поділився Пол Бхатті. За його словами, якщо вдасться досягти цієї мети, то йтиметься не тільки про захист християнських спільнот, але й це буде краще для Пакистану та для самого ісламу, який має спільні цінності з іншими релігіями.

Кардинал Паролін: шукати шляхи діалогу

Нещодавно про міжрелігійний фактор у Пакистані говорив також кардинал П’єтро Паролін, державний секретар Святого Престолу, проповідуючи 12 серпня в Анголі з нагоди єпископської хіротонії нового Папського нунція в Пакистані. Дипломат нагадав, що ця азійська країна має значний потенціал, але повинна подолати важкі виклики, оскільки є державою, у якій більшість є мусульманами, «де, поза межами чинних норм, не завжди легко забезпечити повну повагу до прав релігійних меншин». Кардинал попросив нового Папського нунція засвідчити приблизно півтора мільйонам католиків, які проживають в Пакистані, «увагу Папи і Святого Престолу до їхньої спільноти, щоб, відчуваючи міцний зв'язок з вселенською Церквою, вони могли зміцнюватися у вірі і шукати шляхи діалогу з представниками ісламу та інших релігій». На думку державного секретаря, цей діалог є дуже необхідний, якщо ми хочемо визнати один одного братами і сестрами, незважаючи на наші відмінності, і усунути будь-який ризик маніпуляції релігією та будь-якої неприйнятної легітимізації насильств».