Єпископи Північної Африки про спонуки «винаходити кращий світ»
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Дві церковні події пролили особливе світло на все те, що ми переживаємо, та викликали в нас радість: наближення канонізації блаженного Шарля де Фуко та енцикліка Папи Франциска про братерство», – читаємо у посланні, яке нещодавно поширила Конференція Єпископів Північної Африки, виокремлюючи актуальні виклики Церкви, пов’язані також із пандемією, заохочуючи вірних «винаходити кращий світ».
Потрясіння для світу
Ієрархи зазначають, що пандемія торкнулася світу праці, навчання, подорожей, охорони здоров’я, родинного, спільнотного та церковного життя, посиливши важке становище найслабших, але також пробудивши креативність Церкви, започаткувавши ініціативи взаємної допомоги та підтримки. Все це є спонукою замислитися над «економічними, екологічними та соціальними дисфункціями наших суспільств», в той же час християни покликані й надалі молитися та діяти.
Найбільше багатство у Бозі
У цьому контексті північноафриканські єпископи скеровують свій погляд на Шарля де Фуко, благополучного та легкодумного юнака-агностика, життя якого перемінила зустріч з Палестиною, Марокко та Алжиром. «Ставши монахом і священиком, він хотів бути місіонером та звіщати Євангеліє. Уважний до пошани інших, він прагнув, аби все його життя було “криком” любові та відданості Ісусові Христові», – читаємо в посланні, яке особливо наголошує на тому, як блаженний хотів повністю почуватися братом місцевого люду, вважаючи це «найвищим свідченням Божої любові, яку він пізнав у Ісусі Христі». Тож з наближенням його канонізації, ієрархи заохочують наново відкривати постать Шарля де Фуко, аби дозволити Богові «перетворювати й навертати» нас.
Братерство як вимога для місії
Єпископи також зупиняються на новій енцикліці Папи Франциска «Fratelli tutti», звертаючи увагу на те, що вона звернена не лише до католиків, а до всіх людей доброї волі. «У Магрибі ми щоденно переживаємо досвід Церкви, яка є немислимою без братерства та місії з іншим, який є нехристиянином», – зазначають вони, стверджуючи, що Північна Африка є місцем досвіду братерства між людьми різних віросповідань, що зустрічається також на рівні сімей, де один із членів став християнином.
«На континенті та в наших країнах також і відмінність кольору є викликом, і чимало християн, студентів, мігрантів і богопосвячених осіб субсахарної Африки щось знають про це… На щастя, саме ці особи, іноді, можуть також дати свідчення братерства, що народилося з їхньої витривалості, покори та милосердя», – підкреслюється у посланні, що завершується закликом будувати загальне братерство шляхом діалогу з усіма людьми доброї волі, дбаючи про мир і про збереження нашого спільного дому.
