Різдво Богородиці: Біблійне мовчання має богословський зміст

Сестра Луїза Цюпа, СНДМ - Рим

Літургійні богослужіння свята Різдва Богородиці запрошують нас відкривати Божий план спасіння щодо Пресвятої Богородиці й усього людства. Це свято не має біблійної основи, воно є переданням життя церковної спільноти, яка плекала особливе шанування та почитання Пресвятої Божої й нашої Матері.

Папа Венедикт XVI навчає: «Пречиста Діва Марія говорить не про Себе. З першої миті життя Вона абсолютно відкрита на Бога. Вона як промениста ікона божественної доброти. Пресвята Богородиця з усією Своєю особистістю – це живе послання для нас від Бога. Тому Марія не належить до минулого, Вона – сучасна для всіх нас, для всіх поколінь. Відсутність у канонічних священних текстах згадок про ЇЇ народження має богословське значення: адже народження Марії є в місії Воплочення – народження Ісуса».

І Східна Церква в стихирах Вечірні Різдва Пресвятої Богородиці молиться: «Нині неплідна Анна народжує божественну Діву, що з усіх поколінь була наперед вибрана на житло всіх Царя і Творця, Христа Бога – на здійснення Божого задуму, яким ми, земляни, відродилися і з тління обновилися для життя безконечного».

Літургійна молитва Східної Церкви запрошує нас до радості, до вдячності, запрошує величати Пресвяту Богородицю як: «великий дар Божий», «початок нашого спасіння», «єдину браму, через яку ввійшов у світ Христос»; Вона «Житло Бога», «Цариця всіх, Божа обитель», Вона є Та, заради Якої «об’єднується земля з небом», «Міст до Творця», «єдина, що на спасіння душ наших вводить єдиного Христа у вселенну»…