Шукати

Vatican News

Блаженна Марія Емілія Рікелме-і-Саяс: приятелька вбогих

У Ґранаді (Іспанія) відбулася беатифікація Марії Емілії Рікелме-і-Саяс, засновниці Згромадження Місіонерок Найсвятіших Тайн і Непорочної Діви Марії.

Світлана Духович – Ватикан

«Живий приклад покірності» – так окреслив нову блаженну Марію Емілію Рікелме-і-Саяс кардинал Джованні Анджело Беччіу, Префект Конгрегації в справах визнання святих, проповідуючи під час її беатифікації в Ґранаді, яку він здійснив 9 листопада 2019 року, представляючи Святішого Отця.

 Страждання сім’ї

Марія Емілія Рікелме-і-Саяс народилася 5 серпня 1847 року в Ґранаді (Іспанія). У 1949 році народився її молодший брат Хоакіньйо. Її батько був військовим і в 1851 році його направили до Наварри, куди він переїхав разом із сім’єю. 1853 року в сім’ї з’явилася третя дитина, яка через рік померла. На жаль, наступна дитина, що народилася 1854 року, також померла невдовзі після народження. В 1855 р., маючи 8 років, Марія Емілія пережила втрату своєї матері, яка була вагітною і померла внаслідок спалаху холери, що поширилася в Ґранаді. Приблизно в цьому ж віці дівчинка розповіла про те, що їй об’явилась Пречиста Діва Марія з Дитятком Ісусом. Це видіння спонукало її повністю посвятити себе Богові й віддатися під покров Матері Божої Кармельської. Опісля вона склала приватний обіт чистоти.

З батьком і братом

Після смерті матері, Марія Емілія разом з батьком та братом переїхала до бабусі й дідуся – батьків її матері. 1863 року її батька призначили до Мадрида, але оскільки її брат Хоакіньйо мав хронічне захворювання легень, він попросив, щоб його перевели на Канарські острови, сподіваючись, що тамтешній клімат допоможе синові одужати. Але стан хлопця погіршився, родина була змушена переїхати до Севільї, де Хоакіньйо помер у віці 17 років. Опісля її батька направили до Ла-Коруньї, де він брав участь в Ліберальній революції 1868 року, під час якої була скинута з престолу Ізабелла ІІ. Коли батька Марії Емілії відправили у заслання до Лісабону, він відправив дочку до своєї сестри в Мадрид. Дівчина отримала добре виховання, вивчала мистецтво, спів, вміла грати на фортепіано й розмовляла декількома мовами.

 Впевненість у покликанні

В той час деякі молоді чоловіки пропонували Марії Емілії одружитися, але вона всім відмовляла, відчуваючи покликання до чогось іншого. Вже в підлітковому віці, коли вона звіряла батькові своє бажання посвятити життя Богові, він намагався спонукати її брати участь в світських розвагах, сподівючись, що це відволіче дочку. Але дівчина не цікавилася розвагами, натомість, відвідувала лікарні й бідних. Гроші, які отримувала від родичів, Марія Емілія давала жінкам, аби вони не були змушені займатися проституцією, а також чоловікам, які хотіли вступити в семінарію.

Нове служіння

Коли 1885 року помер батько, Марія Емілія намагалася вступити до монастиря, але на заваді стали проблеми із здоров’ям. Тоді вона почала сама служити бідним і незабаром її служіння привернуло увагу інших однодумниць, яких вона згуртувала, заснувавши 1896 року Згромадження Місіонерок Найсвятіших Тайн і Непорочної Діви Марії. Того ж року згромадження отримало апробацію Архиєпископа Ґранади. Від того часу й до своєї смерті Марія Емілія Рікелеме була Генеральною Настоятелькою цього Згромадження. 1900 року вона відкрила другий дім в Барселоні й заснувала школу для бідних дівчат у Ґранаді. 1912 року з рук Папа Пія Х сестра Марія Емілія отримала офіційне визнання Згромадження Місіонерок Найсвятіших Тайн і Непорочної Діви Марії. Антирелігійні переслідування Іспанської громадянської війни 1936 року змусили її втікати до Франції. Вона повернулася до Іспанії після завершення конфлікту. Блаженна Марія Емілія Рікельме померла в Ґранаді 10 грудня 1940 року. Засноване нею Згромадження поширилося також в Португалії та США.

09 листопада 2019, 17:47