Cerca

Vatican News

Блаженний о. Лаваль – апостол єдності Маврикію

Маврикій – це дуже релігійно й культурно різноманітний острів, але на ньому ніколи не було великих міжрелігійних конфліктів. Це заслуга «апостола єдності», як маврикійці блаженного о. Жака-Дезіре Лаваля. На його могилі Франциск молився за мир і братерство.

С. Лідія Короткова, СНДМ – Ватикан

Після Святої Меси, яка закінчилась опівдні за місцевим часом, Святіший Отець від’їхав до єпископського палацу, щоб під час обіду зустрітись з єпископами не тільки Маврикію, але й Єпископської Конференції Індійського Океану. Вона об’єднує єпископів Маврикію, Реюньйону, Сейшельських і Коморських островів та входить у склад Симпозіум Єпископських Конференцій Африки та Мадагаскару. Там Папа зустрівся також з місцевим англіканським єпископом.

Після спільного обіду з єпископами, що послужив нагодою для дружнього спілкування, та після короткого відпочинку, Святіший Отець вирушив до президентського палацу, здійснюючи візит ввічливості до виконуючого обов’язки президента та прем’єр-міністра.

На половині шляху розташований санктуарій блаженного Жака-Дезіре Лаваль, якого Папа окремо згадував у проповіді під час Святої Меси, назвавши його «апостолом єдності Маврикію». Блаженного Лаваля надзвичайно шанують не тільки на маврикійських землях, але і в усьому регіоні. До його санктуарію прибувають паломники не тільки з островів Індійського океану, але й з Південної Африки, Великобританії, Франції. До речі, саме 9 вересня літургічно відзначається його пам’ять.

Жак-Дезіре Лаваль народився в 1803 році у Франції в заможній сім’ї, яка спонукала його отримати медичну освіту. Він працював лікарем, мав добрі заробітки і жив у достатку. Однак, у віці 30 років у житті Лаваля відбувся внутрішній перелом, і він вирішив присвятити себе Богові. На здивування близьких молодий успішний лікар вступив до семінарії і в 1838 році став священиком.

Прослуживши кілька років у скромній сільській парафії, відчуваючи покликання стати місіонером, о. Лаваль поступив до Згромадження Найсвятішого Серця Марії (тепер це Згромадження Святого Духа) і в 1841 році вирушив місіонером на Маврикій, з ентузіазмом розпочинаючи євангелізацію місцевого населення, що складалось переважно з колишніх рабів, що отримали свободу. Спочатку жителі острова - як білі поселенці, так і аборигени - сприймали французького священика як «чужака», проте завдяки своїй самовідданій праці Лаваль завоював довіру остров'ян. Під час епідемій холери, яка вразила країну в 1854, 1857 та 1862 роках, він заснував численні лікарні, також відкрив початкові школи, збудував каплиці та сприяв соціальній інтеграції населення. О. Лаваль вів дуже аскетичний спосіб життя: спав на землі, практикував суворий піст і цілі ночі проводив у молитві. За 23 роки місіонерської діяльності отець Лаваль навернув до християнської віри понад 67000 осіб. Помер 9 вересня 1864 р., у віці 59-ти років. Якщо в 1841 році, коли о. Лаваль приплив на Маврикій, ніхто його тут не зустрічав, то на його похорон зібралися 40000 людей.

Святий Іван Павло II зарахував Жака-Дезіре Лаваля до лику блаженних Католицької Церкви 29 квітня 1979 року; це була перша беатифікація Папи Войтили. Тепер розглядається питання його канонізації. Новий санктуарій був посвячений 2014 року з нагоди 150-річчя переходу до вічності блаженного о. Лаваля, бо попередня структура вже не могла вмістити численних паломників.

09 вересня 2019, 15:49